Гутний промисел Святогір'я на початку 18 століття

Виникнення скляного виробництва в нашому краї відноситься до кінця 19 століття, коли були відкриті заводи в Бахмуті та Костянтинівці. Причому в останній це був цілий центр: кілька заводів, значна кількість працівників та обсяги продукції.

Перше виробництво скла фіксується набагато раніше, відомості про це відносяться до початку 18-го століття. Знаходилося на землях Святогірського монастиря на Сіверському Дінці: чи то в Студенці, чи в Богородичному. А саме. У деяких роботах з історії Святогір'я можна зустріти таке. У метриках Студенської церкви за 1732 рік йшлося про належність монастирю скляному заводі. В іншому випадку, зокрема, з роботи "Ізюмський шлях: маршрутами історії" (2009), гутний промисел — виготовлення скляних виробів у спеціальних печах гутах — знаходився у Богородичному. Виникнення цього населеного пункту датується 1713 роком. За переписом 1732 року тут проживало 63 особи. Які займалися землеробством, лісозаготівлями, ремеслами та промислами, серед яких і гутний.

Гутний промисел (від ньому. — Hutte — плавильня, а також будова, де вона знаходиться) — один із найдавніших. На території України широкого поширення набув у другій половині 17-го століття та був відносно простим. У 18-му столітті скло варили в печах (всього їх було кількох типів), у горщиках. Топили дровами, для чого у Святогір'ї мали використовуватися місцеві ліси по Дінцю. Та й самі гути часто будували біля лісу та поточної води. Так як дерево та пісок — матеріал для виготовлення скляної маси.

Гута Хотюжанська (сьогодні село в Київській області) при річці Здвижі

Крім самих гутників, вони ж ремісники чи майстри, на промислі були зайняті кочегари (шкляри), осмольники, будники, ковалі, гончарі та інших. Застосовувалися різні спеціальні інструменти та пристосування, один із головних інструментів для виготовлення дутого посуду — склодувна трубка (згідно з деякими спільними роботами по темі тоді називалася рурка). Виготовлялися найрізноманітніші скляні начиння: посуд, скло для вікон, аптечні склянки та інше. Колір часто зелено-жовтий. Місцеві гути забезпечували скляною продукцією щонайменше сам Свято-Успенський монастир та його села.

Склодувна трубка 

Місцеві українські майстри славились у гутному промислі. Він був значно розповсюджений на території Слобідських козацьких полків. Наприклад, Стародубського, про що говорять і топоніми: Гута, Корецька Гута, Вепріна Гута; Охтирського – Гута.