Черкаси

Черкаси – місто на території України, адміністративний центр Черкаської області та Черкаського району, а також центр Черкаської агломерації.

Черкаси є регіональним центром Центральної України, промисловим центром Центрального економічного району, значним культурним та освітнім центром. Місто відіграло значну роль у формуванні козацтва.

Географія

Черкаси розташовані на правому березі Кременчуцького водосховища у середній течії Дніпра та знаходяться приблизно за 157 км (фізично, автошляхом – 186 км, залізницею – 240 км) від Києва .

Спочатку місто розташовувалося вдоль річки Ірклій, біля низовини. За рахунок приїжджих литовських торговців було організовано митну посаду, де приїжджі купці платили мито за право торгівлі з місцевими купцями. Там же розташовувалися лісопильні та житлові двори. В даний час цей район міста називається Митниця. Назва Митниця в разі походить від слова «намивати». Мікрорайон збудований на намитому земснарядами піску, на площі, затопленій Дніпром після створення Кременчуцького водосховища.

Інша версія: Все місто займало територію, обмежену нинішніми вулицями Університетська, Гоголя, Різдвяна, а внизу на так званому Подолі — Дніпровським рукавом, який називали нар. Митницею. Ця річка, в яку впадало кілька джерел, проходила ближче до Дніпра від вул. Гагаріна.

Згодом місто почало розростатися та засмучуватися, з'явилися громадські та торговельні будівлі, у тому числі кам'яні. До початку XX століття більшість промислових підприємств перебували на Митниці. Поняття Митниці тоді не було, були Поділ та Казбет. Казбет назв за аналогією з гірським Кавказом, оскільки піднятися на Дніпрові кручі з Подолу коштувало аналогічних зусиль.

Поява електрики та плану генеральної забудови міста дозволила будувати та відкривати промислові підприємства не лише у заплаві річки Дніпро, а й у частинах міста, що знаходяться на височині.

В адміністративному відношенні місто поділяється на 2 міські райони: Придніпровський та Сосновський. До останнього також належить селище Оршанець.

Походження назви

На сьогоднішній день існує кілька версій походження та етимології топоніму «Черкаси»:

Згідно з цимологічним словарем російської Макса Фасмера назва міста не обов'язково походить від черкеських поселень; місто могло бути назване за місцевими російськими, що вперше проникли в Черкаські гори (Кавказ), за географічними уявленнями того часу, що починалися біля околиць сучасного Новочеркаська і включали і Великий, і Малий Кавказ (Закавказзя).Старі історики (зокрема, В.М. п'ятигірські хоругви Речі Посполитої, отримали землі і влилися в польську шляхту, а селян, які наслідували свого господаря, шляхтича з черкесів, які носили кавказький одяг (черкеськи), стали називати черкасами. Згодом, коли Стефан Баторій розселив «москвитян», «волохів» (жителів Дунайських князівств, включаючи русинів) та «тих з наших підданих, кого Ми страшувати хотіли», як реєстрових козаків навколо міста Черкаси, цих козаків назвою міста та черкаського полку стали називати черкасами.Більш оригінальна версія, якуможна підлаштувати під теорією походження міста удомонгольський період — від осетинського зооетнонімучеркасоги— орлі.Від тюркізмів виводитиме назву О. П. Знайка. Він стверджує, що топонім Черкаси походить від словосполучення чирі киші чи чирі кисі (залежно від діалекту), що означає люди сили чи люди армії . Це визначення повністю доводить ідеї тюрксько-слов'янського єднання у боротьбі проти половців у домонгольський період. Д. І. Іловайський також думав, що спочатку «черкеси» було екзоетнонімом хазар. В наш час так собі називають багато алабузьких татар та казахів Молодшого жузу. І ті, й інші – нащадки ногайців, з яких були Мамай та його нащадки – правителі міста Черкаси князі Глинські. Ногайське походження мають і касимівські татари — спочатку вихідці з Черкас, хоча потім до них приєдналися багато інших потомків ногайців та казахів, а також мішарів.нар. Вернадський припустив, що поселення на цьому місці з тим самим назвам було ще в XI столітті, задовго до появи відомого за літописами міста Черкаси. Тоді була справжня міграція від Кавказу на околиці територій, нині зайнятих містом. Поселення називалося Черкасами від Чахар Каз — «чотири клані Каз». Але сучасні дослідження показали, що у козаків виявилися не черкеські, як думав Вернадський, а вірменські імена: тоді нащадки половців, тісно пов'язаних з росіянами та хазарами, ставали козаками та переходили з Церкви сходу до вірмено-григоріанської віри. Стало зрозуміло, чому самі козаки завжди заперечували існування будь-яких каз або черкасів як своїх предків, і розповідали, що першими козаками були хазарін Семен та його товариші-хазари «з Польщі» (Тоді або мали на увазі поляки-русь, перейменовані сучасними істориками на «Полян»). (А. І. Рігельман. Розповідь козаків про себе).Згадується у Євлія Челебі. Книга подорожей. Сейахатнамі. Землі Молдови та України. Том V

[Фортеця ЧЕРКАСИ] (1657 р. РХ) Її першозасновником був один утік від татар [віро]-відступник, якого звали Черкес. На його ім'я та фортеця назвали Черкес-керман. Це не потужна кам'яна споруда, а паланка, оточена насипним земляним валом з колод колод, що стоїть на березі Дніпра. У фортеці близько тисячі критих тісом будинків, монастир із трьома дзвонами. Її лавки, гармати, арсенал чудові, вони приносять велику радість. Оскільки нині правитель її — проклятий безбожник, який відступився від татар якийсь полковник, то він не наважився навіть здатися хану. Подарунки його також не було прийнято. У цій фортеці три тисячі воїнів. І невірні саме цієї фортеці, використовуючи придатні для того суду, грабують та руйнують прибережні землі Чорного моря.

З чуваської (булгарської) мови слово «Черкаси» (Çіркассі) буквально означає «Поселення на березі» і складається рівно з двох слів "Çир" — Яр/Берег та «Касі/Кесі» — ділянка, відрізок, вулиця. Приклади аналогічних назвав: Сāpткассі, Мелекес, Ēнекассі тощо.

Архітектура

На протязі всього свого існування місто неодноразово ставало зоною бойових дій і перебудовувалося. До наших днів дійшли деякі будинки, збудовані у XIX столітті.

Будівля колишнього готелю «Слов'янська»

На перетині вулиць Хрещатик (колишнього Урицького) та Героїв Небесної Сотні розташований колишній особняк підприємця О. Щербині, з 1970 року – Палац шлюбів.

На перехресті вул. Хрещатик та вул. О. Дашковича розташована будівля, виконана у стилі неоготики (кінець ХІХ століття). Кут будинку, враховуючи містобудівне розташування, вирішений п'ятикутним об'ємом, увінчаним високим загостреним наметом. Фасад будівлі прикрашений численними декоративними деталями, тонкими баштами з голчастими лазнями та витонченими колонками. Будинок мав три балкони, один з яких був винесений більш ніж на 2,5 метри та спирався на тонкі чавунні колони. Саме під ним розташовувався вхід до будівлі — готель «Слов'янська», що належав підприємцю Скорині. З січня 1919 року біля будинку перебував штаб червоних повстанців. Після революції і до середини 1970-х років біля будівлі розташовувався готель «Дніпро», а згодом у ньому розташувалися кілька державних установ. Перший поверх займало кафе «Дніпро». У 1986 році будівля, яка раніше зазнала реставрації, мало не загинула через зупинення фінансування. В даний час біля будинку знаходиться відділення «Альфа-Банку».

Також у Черкасах знаходиться сталева гіперболоїдна водонапірна вежа, збудована за проектом Ст. нар. Шухова.

Пам'ятники

1995 року було встановлено пам'ятник Богдану Хмельницькому на головній вулиці Черкас – до 400-річчя від дня народження гетьмана, знаменитого уродженця Черкаської області.

Чоловіча гімназія

Стара вілла

Панорама з пагорба Славі

Палац одружений

Пожежна станція

Залізничний вокзал

Парки

Парк «Долина троянд» – невеликий парк на березі Дніпра за 500 м від центру міста. Останніми роками використовується для проведення загальноміських свят.

Економіка

Черкаси є важливим економічним центром України, тут представлені різні галузі промисловості, проте традиційно найбільшого розвитку набули хімічна промисловість, автомобілебудування та харчова промисловість.

Серед головних підприємств міста з галузей промисловості виділяються:

Хімічна промисловість:ПАТ «Аврора»; ПАТ «Азот»; ТОВ «Черкаський завод автохімії»; завод хімічних реактивів

Машинобудування:Завод «Черкаський автобус»; Автоскладальний завод «Богдан» №2; Автоскладальний завод «Богдан» №3; ВАТ «Авторемзавод»; Черкаський авторемонтний завод; Авторемонтно-агрегатний завод ОСС; ТОВ «Завод „Стройдеталь“»; ВАТ «Асфальтобетонний завод»; Завод металоконструкцій; ВАТ «Завод телеграфної апаратури»; ВАТ «Промтехмонтаж-2»; ТОВ «Завод „Строммаш“»; НВК «Фотоприлад»; Шляховий ремонтно-механічний завод; ПАТ «Черкаський приладобудівний завод»; завод «Техномаш»; Черкаський ремонтно-механічний завод; Завод Черкасієлеватормаш.

Легка промисловість: Черкаський шовковий комбінат; Взуттєва фабрика «Лавента»; Швейна фабрика ім. Лесі Українки".

Деревообробна промисловість: Меблева фабрика «РОМИРА»; ТОВ «Мареллі»; Меблева фабрика «ПМ-плюс».

Виготовлення будівельних матеріалів:Група компаній «ДОБРОБУД»; Завод ДСП; матеріалів «Буд-Дім»

Поліграфія:Друкарня видавництва «Республіка»;

Харчова промисловість: ТОВ «Черкасихліб»; молокозавод «Волошкове поле»; Черкаська продовольча компанія; ПАТ «Черкаське пиво»; Рибоконсервний завод ТОВ «Альфа-Етекс»; ПП «НВК Мінілайн»; ПП ЧТСОА; ТОВ «Нью Лайт».

IT-галузь:uCoz; InfoLand; QATestLab; ІН-АГРО; СПД-Україна, TestMatick.

Інтернет-провайдери:Киевстар,McLaut; Megastyle; Воля-кабель; Інтертелеком; Укртелеком.

Вінниця. Вид на місто вночі