ДНІПРО (Дніпропетровськ)
Дніпро — місто, адміністративний центр Дніпропетровської області України та Дніпровського району, а також центр Дніпровської агломерації, розташований на річках Дніпро та Самара. Четверте місто за чисельністю населення України після Києва, Харкова та Одеси. До 1796 і з 1802 по 1926 місто мав назву Катериносла́в, з 1796 по 1802 — Новоросійськ, а з 1926 по 2016 рік — Дніпропетровськ.
Один із найбільших промислових центрів України. Особливо розвинені чорна металургія, металообробні цехи, машинобудування та інші галузі важкої промисловості. Дніпро був одним із ключових центрів оборонної та космічної промисловості радянського періоду, у місті було розміщено Міністерство чорної металургії Української РСР. Через розвинену військову промисловість Дніпро було закритим для відвідування іноземцями містом аж до 1990-х років.
За даними на 1 січня 2020 року, у місті проживало 990 724 особи готівкового населення, у межах міськради – mdash; включаючи смт Авіаторське — 993 220 осіб. У 1976-2011 роках чисельність населення Дніпра перевищувала мільйон осіб (так само як тимчасово наприкінці 2017 – початку 2018 років)
Назва
Початкова назва — Катеринослав, на честь Святої Катерини, небесної покровительки імператриці Катерини II, на пропозицію Григорія Потьомкіна. Місто називалося так у 1776 1796 і 1802 1926 роках. У писемних джерелах назва «Катеринослав» вперше згадується 23 квітня 1776 року в рапорті азовського губернатора Василя Чорткова Григорію Потьомкіну, де є така фраза: «проект на побудову губернського міста Катеринослава на річці Кільчене, недалеко від впадання її в річку Самару, профілями, фасадами та зі кошторисами». Місто знаходилося на лівому березі Дніпра до 1784 року. Потім будівництво офіційно перенесли на правий берег. В указі Катерини II від 22 січня 1784 року сказано: «Губернському місту під назвою Катеринослав бути за лутчою зручністю на правій стороні річки Дніпра біля Кайдака». (Мав на увазі Новий Кодак).
У 1796—1802 роках місто називалося Новоросійськ. Перейменування відбулося в рамках прагнення імператора Павла I знищити будь-які нагадування про діяльність його матері, імператриці Катерини II. Після смерті Павла I імператор Олександр I повернув місту 1802 року колишню назву.
У 1926 році місто було перейменовано на Дніпропетровськ. Найменування утворено з назви річки Дніпро, на якій стоїть місто, та прізвища радянського партійного та державного діяча (Григорія Петровського), який розпочинав тут свою трудову діяльність.
19 травня 2016 року Верховна Рада України в рамках процесу декомунізації офіційно перейменувала місто Дніпропетровськ у Дніпро за назвою річки, а 3 червня перейменування набуло чинності.
У зв'язку з перейменуванням міста виникла невизначеність щодо передачі нової назви іншими мовами. Так, вчені Українського інституту національної пам'яті вважають, що ця назва має однаково вимовлятися українською, російською та англійською: «Дніпро», «Дніпро», «Dnipro».
У вересні 2018 року ЗМІ оприлюднили відповідь інституту Української мови за підписом Павла Гриценка, де на запит посадових осіб міської ради Дніпра було дано відповідь, що російською буде правильно саме «Дніпро». Також у листі зазначено, що питання передачі власних назв російською відноситься до компетенції мовознавців Росії.
Також відомо кілька неофіційних чи не затверджених назв: Січеслав (неофіційно за часів УНР та Української держави, бл. 1919), Краснодніпровськ (не затверджено, 1924), Дніпрослав (неофіційно, німецька окупація під час Великої Вітчизняної війни).
Географічне положення
Дніпро розташоване у південно-східній частині України на обох берегах середнього Дніпра у степовій зоні. Правобережна частина знаходиться на відрогах Придніпровського височини — в основному, на чотирьох пагорбах, розмежованих балками (ярами) з струмками. Рельєф піднесеного правого берега Дніпра на території міста характеризується розвиненою густою яружно-балковою мережею, що має загальну довжину понад 120 км, займає площу близько 5 тис. км. га і утворена 15 балками та понад 40 ярами. Левобережна частина — низинна, на заході порізана витягнутими озерами — залишками давньої Протовчі. У межах міста у Дніпро впадають річки Орель (канал) і Самара.
Панорама міста
Панорама міста з боку Південного мосту
Економіка
Дніпро — один із найбільших промислових та економічних центрів, центр металургії України. Особливо розвинута чорна металургія, металообробка та машинобудування, а також ракетобудування.
Дніпро неофіційно є бізнесовою столицею України. Більшість українських мільйонерів і мільярдерів живуть або мають місцеве коріння. За даними статистики за 2011 рік, кожен 1.200-й дніпропетровець є мільйонером (для порівняння: у Донецьку – кожен 1.700-й, а в Києві – 3.200-й).
У Дніпрі знаходиться головний офіс найбільшого українського банку — «Приватбанку», який входив до групи «Приват», що належить Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову (націоналізований у грудні 2016 року). До групи безпосередньо чи опосередковано входить понад 100 підприємств в Україні та світі.
Зовнішньоекономічна діяльність здійснюється із 130 країнами. Експортно-імпортний оборот Дніпра складає 7% обороту України. Експортує місто переважно металургійну, машинобудівну, харчову та хімічну продукцію, а імпортують у місто природний газ та нафтопродукти.
Промисловість
Основа промисловості міста — металургійний комплекс Продукція галузі складає 6,9% від загального обсягу виробництва чорної металургії України, зокрема: труб — 51,4%, сталі — 5,3%, чавуну — 5%, прокату — 4,4%, коксу — 4%. Основні підприємства галузі: відкриті акціонерні товариства «Дніпровський металургійний комбінат», «Дніпроококс», завод важких пресів «Комінмет», «Дніпровський трубний завод», завод металовиробів, «Нижньодніпровський трубопрокатний завод». "Інтерпайп" — металургійна компанія, в якій спеціалізуються на виробництві труб та коліс для залізничного транспорту; засновник — Віктор Пінчук.
Машинобудівна та металообробна галузь промисловості міста у загальнодержавному виробництві машинобудівного комплексу становлять 10,5 %. Найбільш розвиненими є металургійне, транспортне, електротехнічне, гірничо-шахтне та гірничорудне, будівельно-дорожнє та комунальне, хімічне та полімерне машинобудування, верстатобудування. Лідерами галузі є: «Дніпровський машинобудівний завод», «Дніпроважмаш», «Дніпропрес», «Дніпрошина», «Дніпровагонрембуд», науково-виробниче об'єднання «Дніпровський електровозобудівний завод».
Місто — центр ракетобудування України — тут розташовані завод «Південмаш» та КБ «Південне»; космічні апарати, виготовлені на «Південмаші», беруть участь у міжнародній програмі «Морський старт» за участю 4 країн: України, Росії, США та Норвегії.
Хімічна галузь — це 7 підприємств, продукція: лакофарбові матеріали, мінеральні добрива, гумотехнічні вироби для багатьох галузей: космосу, повітряного транспорту, понад 80 типорозмірів шин, зокрема великогабаритних та низького тиску для сучасної сільськогосподарської техніки, які експортують до 30 країн світу. Продукція галузі складає 7,5% обсягу виробництва хімічної та нафтохімічної промисловості України. Розвинута легка, харчова та переробна промисловості. Харчова галузь відома за такими торговими марками, як «Олейна», «Бон Буассон», шоколад «Міленіум», молочна фабрика «Рейнфорд», молочні комбінати «Придніпровський» та «Злагода». У 1937 році в місті був запущений Дніпропетровський комбінат харчових концентратів. перший у СРСР виробник кукурудзяних пластівців. У місті виробляється 5,6% обсягу виробництва продуктів харчування України.
Торгівля
У місті зареєстровано 13677 об'єктів торгівлі, у тому числі 4210 магазинів та 1322 підприємства громадського харчування. У Дніпрі працюють 100 супермаркетів, у тому числі 4 гіпермаркети, 68 торгових центрів та 50 великих спеціалізованих магазинів. Крім того, на території міста функціонує 70 ринків, на яких щомісяця реалізують понад 2 тис. тонн сільгосппродукції. За перше півріччя 2013 року товарообіг склав 244 мільйони гривень, що перевищило аналогічний показник.ялина 2012 року на 31,8 млн. гривень (15%). Щоденно ринки міста відвідують близько 100 тис. покупців.
Центральний ринок Дніпра — «Озерка», що знаходиться на вул. Шмідт. До 1880-х років тут було озеро. 16 квітня 1885 року міська дума Катеринослава дозволила кільком міщанам збудувати дерев'яні м'ясні лавки на Озерній площі. Води озера з часом були відведені на територію міського саду, розширивши вже наявне там водоймище. На площі, що утворилася, виросли торгові ряди міського базару, названого Озерним.
1993 року в Дніпрі була заснована мережа «АТБ-Маркет» — нині одна з найбільших у країні.
Транспорт
Внутрішньоміський транспорт представлений тролейбусними, автобусними та трамвайними лініями, а також розвиненою мережею маршрутних таксі.
З 29 грудня 1995 року діє метрополітен, тоді була здана перша черга з шести станцій: «Комунарівська» (нині – «Покровська»), «Проспект Свободи», «Заводська», «Металургів», «Метробудівників», «Вокзальна» ». Загальна довжина лінії, що експлуатується, 7,9 км. На даний момент на стадії будівництва на 1-й лінії метро від центрального залізничного вокзалу до центру міста знаходяться 3 станції: «Театральна», «Центральна» та «Історичний музей». Їхнє відкриття заплановане на 2023 рік.
У перспективі загальна довжина першої лінії становитиме 11,8 км із 9 станціями. У розвитку метро передбачено будівництво у майбутньому до 80 км шляхів із трьома лініями.
Дніпровський трамвай
На міських маршрутах у середньому на добу працює (2013 рік):
213 трамваїв,158 тролейбусів,4 поїзди метро (по 3 вагони),128 автобусів великої та середньої місткості,2.255 мікроавтобусів,1.200 легкових таксі,Протяжність маршрутів становить (кільцева відстань):
трамвайних — 176,9 км,тролейбусних — 412,6 км,метрополітену — 7,9 км,автотранспортні — 2.410 км.Також у Дніпрі розташовані: два пасажирські залізничні вокзали (Центральний та Південний), міжнародний аеропорт, річковий та автовокзали (центральний автовокзал, автостанція «Новий центр», автостанція № 2 на проспекті Богдана Хмельницького та автостанція «Лівий Берег» на Слобожанському проспекті).
Дніпровіа Embraer E-Jet
Через місто проходять низку важливих трас, серед яких М04, E50, Н08, Н11, Н31. Дніпро є важливим залізничним вузлом та центром Придніпровської залізниці. Через місто проходять шляхи «Донбас — Західна Україна», «Київ — Крим», «Одеса – mdash; Миколаїв — Херсон — Москва».
11 листопада 2012 року розпочато рух швидкісних електропоїздів «Інтерсіті+» сполученням «Дніпропетровськ — Київ». З 26 травня 2013 року керівництво «Української залізниці» продовжено маршрут поїзда сполученням «Київ — Дніпропетровськ» у Запоріжжі, а інший у Донецьк (з 2014 р. – до станції Покровськ). Також у міському парку ім. Глоби працює дитяча залізниця.
Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ» розташований за 11 км від центру міста та здійснює регулярні рейси до Києва, Відня, Тель-Авіва, Бургаса та Берліна, а також сезонних до Анталії, Шарм-ель-Шейху, Афін, Нікосії та Батумі. Найближчим часом планується реконструкція аеропорту.
У місті знаходиться річковий порт, що забезпечує судам на кшталт «річка — море» прямі міжнародні перевезення з виходом до Чорного моря.
Мости
Мерефо-Херсонський залізничний міст
Амурський (старий) міст, міст № 1 — збудований до 1884 року. Двоярусний залізнично-автомобільний, трамвайна лінія (з 1935 р.). Довжина мосту: 1395 м, з підходами 2397 м, ширина 15,5 м. З'єднує район вокзалів із лівобережною частиною міста. У 1977 році зданий дублер залізничного мосту — міст №5.Центральний (новий), міст № 2 — автомобільний міст, що сполучає центр міста з лівобережною частиною (вихід на Слобожанський проспект). Відкрито 5 листопада 1966 року під назвою мосту імені 50-річчя Великого Жовтня; його довжина становила 1.478 м, ширина 21 м. Він збудований на місці дерев'яного мосту, спорудженого воїнами Радянської армії у 1944 році. Цей міст довгий час був найдовшим в Україні. 12 липня президент України Володимир Зеленський посперечався з головою Дніпра на те, що якщо міст не буде добудовано до 14 вересня, то голова Борис Філатов подасть у відставку. З 17 по 18 липня міст було закрито.Мерефо-Херсонський залізничний міст — перший міст, побудований у формі дуги. Перші опори зведені ще 1914 року, проте завершено будівництво було лише 1932 року. Цей міст і тепер є однією з найунікальніших споруд України.Кайдацький міст — відкрито 10 листопада 1982 року. Довжина 1732 м, 3-рядний рух автотранспорту в обидві сторони. По центру його 17 грудня 1996 року було запущено трамвай. З'єднує західні райони правого берега з лівобережжям та трасою на Харків та Донецьк.Південний («горбатий») міст — будували етапами з 1982 по 1993 роки та з 1998 по 2000 роки. Відкрито у грудні 2000 року. Назва мосту — «горбатий» пов'язано з тим, що правобережна частина моста нижча за його лівобережну частину, через що в центральній частині конструкції моста виник перепад у висоті. Довжина 1248 метрів, ширина 22 м. Поєднує житловий масив Придніпровськ безпосередньо з правобережжям (житловий масив Перемога).Усть-Самарський міст — автомобільний. Збудований у 1981 році. З'єднує Придніпровськ, Чаплі та Ігрень із лівим берегом.Самарський (Ігренський) міст — автомобільний (збудований у 1957 році) та залізничний (зданий ще у 1873 році). З'єднує Рибальський, Ксеньївку та Ігрень із лівобережною частиною міста.Євпаторійський шляхопровід — автомобільний через балку — з'єднує проспект Богдана Хмельницького з житловим масивом «Тополя» та Запорізьким шосе.Пішохідний міст на Монастирський острів.Загалом у Дніпрі окрім згаданих 3 середніх мостів (над залізничним полотном), 20 малих мостів, 18 віадуків та шляхопроводів, 12 підземних переходів. До 2026 року і на перспективу намічено будівництво нових мостових переходів через Дніпро: Павловського і на схід від Мерефо-Херсонського.
Сфера послуг
У місті зареєстровано 13 677 об'єктів торгівлі, у тому числі 4 210 магазинів та 1322 підприємства громадського харчування. У Дніпрі працюють 100 супермаркетів, у тому числі 4 гіпермаркети, 68 торгових центрів та 50 великих спеціалізованих магазинів. Крім того, на території міста функціонує 70 ринків, на яких щомісяця реалізують понад 2 тис. тонн сільгосппродукції. За перше півріччя 2013 року товарообіг становив 244 мільйони гривень, що перевищило аналогічний показник 2012 року на 31,8 мільйона гривень (15 %). Щоденно ринки міста відвідують близько 100 тис. покупців.
Центральний ринок Дніпра — «Озерка», що знаходиться на вул. Шмідт. До 1880-х років тут було озеро. 16 квітня 1885 року міська дума Катеринослава дозволила кільком міщанам збудувати дерев'яні м'ясні лавки на Озерній площі. Води озера з часом були відведені на територію міського саду, розширивши вже наявне там водоймище. На площі, що утворилася, виросли торгові ряди міського базару, названого Озерним.
У 1993 році в Дніпропетровську було засновано мережу «АТБ-маркет» — нині одна з найбільших у країні.
Діє 26 лікарень на 6520 місць, п'ять — дитячі. Мережа амбулаторно-поліклінічних установ включає 25 самостійних амбулаторно-поліклінічних установ та 119 амбулаторно-поліклінічних підрозділів, 12 центрів первинної медичної допомоги, 5 поліклінік та 7 стоматологій. Це місце роботи 4,5 тис. лікарів та понад 7 тис. молодших спеціалістів.
Освіта та наука
Національний гірничий університет
Навчання у Дніпрі здійснюють у 163 навчальних закладах. У 2010 році до них надійшло 80 тис. учнів, у тому числі майже 9 тис. — у 1-й клас. Відкрито 173 дитячі садки, 39 позашкільних закладів, 6 дитячих будинків. У дошкільних закладах навчають 30 тисяч дітей.
2008 року у Дніпропетровську проходила всеукраїнська олімпіада з математики. У 2009 році місто приймало півфінал всеукраїнської студентської олімпіади з програмування (східний регіон). У 2006, 2011 та 2012 роках у місті проходила всеукраїнська олімпіада з інформатики.
Система вищих навчальних закладів Дніпра об'єднує 38 ВНЗ, 14 — IV та III, а також 22 — І та ІІ рівнів акредитації. Перший ВНЗ міста — Катеринославське вище гірське училище, відкрите 30 вересня (12 жовтня) 1899 року. У рейтингу вузів «топ-200 — Україна» національний гірничий університет (нині «Дніпровська політехніка») посів 7-е місце, а Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара – mdash; 9-те. Загалом у ВНЗ міста навчають понад 100 тис. студентів.
Університети
Бібліотека Дніпровського національного університету
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара,національний технічний університет «Дніпровська політехніка»,університет митної справи та фінансів,Дніпровський національний університет залізничного транспорту,Український державний хіміко-технологічний університет,Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ,Дніпровський державний аграрно-економічний університет,Дніпровський гуманітарний університетУніверситет імені Альфреда Нобеля.Інститути
Дніпропетровський інститут Міжрегіональної академії управління персоналомДніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління за президента України,державний інститут підготовки та перепідготовки кадрів промисловості,Дніпровський медичний інститут традиційної та нетрадиційної медицини,Інститут чорної металургії національної академії наук України імені Зота Некрасова.Академії
Національна металургійна академія України,Придніпровська державна академія будівництва та архітектуриДніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я УкраїниПридніпровська державна академія фізичної культури та спорту,Міжрегіональна академія бізнесу та права.Положенням від 2019 року в Дніпрі функціонують 7 бібліотек (найбільша з яких – Дніпровська обласна універсальна наукова бібліотека імені першовчителів слов'янських Кирила та Мефодія), 223 школи, 33 заклади професійно-технічної освіти, 805 різноманітних курсів, 28 музичних, 38 спортивних шкіл, 11 дитячих будинків, 83 автошколи та ін.
Культура
Дніпро є одним із 6 міст України, де працює оперний театр та заклад вищої освіти музичного профілю — консерваторія, підрозділом якої є музичне училище, яке діяло у місті з початку ХХ століття. У місті також діє обласна філармонія, регіональне відділення спілки композиторів.
Дніпровський театр драми та комедії
Дніпропетровська філармонія
Щорічно у місті проводяться фестивалі «Джаз на Дніпрі», «Дніпровські зорі», «Музика без кордонів» та ін.
У Дніпрі працюють 2 драматичні театри: Дніпропетровський драматичний театр імені Тараса Шевченка та Дніпропетровський театр драми та комедії. Також діє 5 палаців культури та Дніпропетровський будинок органної та камерної музики. Найвідоміші театри міста:
Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса ШевченкаДніпропетровський академічний театр драми та комедіїДніпропетровський академічний театр опери та балету,Дніпровський муніципальний молодіжний театр «Віримо!»,Дніпропетровський академічний обласний український молодіжний театрДніпропетровський міський театр ляльок,молодіжний авангардний театр «Жуй»,будинок органної та камерної музики,дитячий музичний театр «Золотий ключик»,театр одного актора «Крік» Михайла Мельника,театр КВК ДГУ,Дніпропетровська філармонія,Дніпровський державний цирк.Музеї
Дніпропетровський історичний музей (пам'ятка архітектури України № 12-101-0004)
Меморіальний будинок-музей академіка Дмитра Яворницького
Діорама «Битва за Дніпро»
Найбільший музей міста та один із найбільших в Україні — Дніпропетровський історичний музей ім. Дмитра Яворницького. Серед унікальних експонатів музею: половецькі «баби», Керносівський ідол та колекція козацької старовини. Іншими підрозділами є музей місцевого самоврядування, діорама «Битва за Дніпро» — найбільша діорама України та друга за величиною в Європі. На площі перед діорамою розташована колекція радянської військової техніки 1940-х років.
Художній музей зберігає зібрання об'єктів російського, українського, європейського та радянського мистецтва XVII — початку XX ст. Також у місті розташовані: меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького, музей «Літературне Наддніпрянщина», музей монет України, музейний центр Є. П. Блаватської та її сім'ї, Дніпропетровський народний музей історії міліції та ін.
Музеї вузів, підприємств та організацій
зоологічний музей Дніпровського національного університетугеолого-мінералогічний музей національного технічного університету «Дніпровська політехніка»,музей історії Дніпровського національного університетумузей історії Дніпровського державного аграрного університету,музей історії Дніпровського національного університету залізничного транспортумузей історії Наддніпрянської державної академії будівництва та архітектури,народний музей історії Дніпропетровської медичної академії МОЗ України,народний музей історії національного технічного університету «Дніпровська політехніка»,народний музей історії національної металургійної академії України,народний музей історії Українського державного хіміко-технологічного університетумузей Дніпровського технікуму зварювання та електроніки імені Є. О. Патона,народний меморіальний будинок-музей ім. Г. І. Петровського,народний музей історії дніпровського міського електротранспортумузей «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні»,парк ракеттехнічний музей «Машини часу».День міста
День міста проводять із 1970-х років. У 2001 році прийнято статут міста, в якому затверджено офіційну дату проведення дня міста — друга неділя вересня. Цього дня святкові заходи проводять у всьому місті: спортивні змагання, фестивалі, виставки, концерти, ярмарки та ін. Традиційно свята закінчують на набережній святковим феєрверком.
Арт-об'єкти
«Дніпропетровський схід» — інсталяція всесвітньо відомого художника Олафура Еліассона на території електросталеплавильного комплексу "Інтерпайп-сталь". Штучне сонце 60-метрової висоти. Висвітлене зсередини в години світанку і сутінків, воно виглядає як світило, що постійно висходить або заходить.
На вулиці 6-ї стрілецької дивізії, в районі площі Слави, розташована «стіна Цоя» — комплекс графіті, присвячених переважно Віктору Цою.
Біля головного корпусу Дніпровського національного університету на проспекті Гагаріна, д. 72, встановлена інсталяція «Лекторій» площі 600 м², що є 17 металевими стільцями коралового кольору, висоти понад 3 метри. Автор проекту — Микита Шаленний у співпраці з Максом Гольдіним реалізували його до 100-річного ювілею університету.
Цвинтарі
Перший цвинтар у Катеринославі був відкритий у 1786 році в районі, де зараз знаходиться стадіон «Дніпро-арена» — це був величезний масив поховань. Але в 1936 він був зруйнований.
Після закриття першого цвинтаря центральним у місті стало так зване «На роздоріжжі» — у районі нинішнього парку ім. Писаржевського. Але воно також було закрите та зруйноване у 1970-х роках. Було збережено лише три могили: великий військовий некрополь — 2.076 солдатів Червоної Армії, могила відомого дніпропетровського архітектора Олександра Красносільського (1877–1944 рр.) та могила академіка Л. В. Писаржевського (1874–1938 рр.).
З 1957 року і до цього дня головним цвинтарем міста є Запорізьке — на виїзді з міста вздовж Запорізького шосе. Саме там ховають найвідоміших людей міста: вчених, спортсменів, діячів культури, політиків тощо. В останні роки існування Радянського Союзу відомих городян ховали також на Сурсько-Литовському цвинтарі. Це величезна ділянка поховань площі близько 50 га. Заснований некрополь на початку 1970-х років у південному краю Сурсько-Литовського шосе (нині – проспект Богдана Хмельницького). В даний час брешемоя обидва ці цвинтарі є напівзакритими.
З початку 1990-х років у місті почалося відкриття нових кладовищ — так з'явилися Краснопільський, Ново-Ігренський та Ново-Клочківський цвинтарі. Саме на Краснопільському цвинтарі з 2014 року ховають загиблих у збройному конфлікті на сході України військових ЗСУ.
Спорт
Футбольна команда «Дніпро» створена у 1918 році і за свою історію двічі вигравала чемпіонат СРСР (у 1983 та 1988 роках), кубок СРСР у 1989 році. «Дніпро» був срібним призером чемпіонату України у сезонах 1992/1993, 2013/2014, 7 разів бронзовим призером, що є рекордом. Головним досягненням у європейських турнірах для «синьо-біло-блакитних» став вихід у фінал Ліги Європи 2014/2015, в якому команда поступилася іспанській «Севільї» (2:3). У 2018 році через фінансові проблеми клуб був позбавлений професійного статусу, а через рік фактично припинив існування. У 2017 році було засновано спортивний клуб «Дніпро-1», який зараз виступає у Прем'єр-лізі.
Першим стадіоном міста був спортивний майданчик «Сокіл», на якому проводились матчі першості Катеринослава з футболу. У 1920-х роках гри також стали проводитись на стадіоні «Динамо» у нинішньому парку ім. Шевченка. Першим великим стадіоном був стадіон «Сталь» (згодом «Металург»), відкритий у 1939 році. 1966 року було відкрито стадіон «Метеор». Новий стадіон «Дніпро-Арена» було відкрито на місці колишнього стадіону «Металург» у 2008 році. Крім того, у місті працюють стадіони «Дніпропрес», «Локомотив», «Монтажник», «Славутич», «Трудові резерви» та інші, а також великий спортивний комплекс «Метеор», численні плавальні басейни та кілька цілих льодових майданчиків. Взимку працює гірськолижний комплекс «Лавіна» у Тунельній балці.
Місто приймало фінал Кубка України з футболу 2009, в якому полтавська «Ворскла» обіграла донецький «Шахтар» з рахунком 1:0. 9 травня 2018 року на стадіоні «Дніпро-Арена» вдруге відбувся фінал Кубка, в якому донецький «Шахтар» обіграв київське «Динамо» з рахунком 2:0. Також у місті чотири рази проводила свої матчі збірна України.
Баскетбольний клуб «Дніпро» — чемпіон Української суперліги у сезоні 2015&2016 р.р. (альтернативного турніру, який не проводився під егідою федерації баскетболу України та не мав офіційного статусу), дворазовий володар Кубка суперліги, триразовий володар Кубка України.
Ватерпольний клуб «ДНУ-Дніпро» виступає у чемпіонаті України серед чоловіків. Назву клубу дали від університету імені Олеся Гончара, басейн якого є спортивною базою для клубу. У 2012 році клуб набув статусу професійного.
Регбійний клуб «Дніпро» виступає у вищій лізі, також відомий СК «Дніпропетровські ракети».
Також у місті базуються: хокейні клуби «Придніпровськ» та «Дніпровські вовки», пляжний футбольний клуб «Вибір», спортивний гребний клуб «Тамерлан», дитячо-юнацький спортивний клуб «Олімпік», школа козацького бойового мистецтва «Спас-штурм» та ін..
Дніпропетровський авіаційний спортивний клуб базується на аеродромі Кам'янка. Клуб здійснює підготовку льотчиків, планеристів та парашутистів. На базі клубу неодноразово проводилися збори збірних команд із планерного спорту СРСР та України, змагання з авіаційних видів спорту, випробовувалась нова планерна техніка. Серед найвідоміших пілотів міста Марія Доліна, Анатолій Брандис, Георгій Паршин.