Курахово

Курахове — місто в Покровському районі Донецької області України, адміністративний центр Курахівської міської громади. До адміністративної реформи 2020 року, що призвела до укрупнення районів, місто входило до складу Мар'їнського району та мало статус міста районного значення. 

Восени 2024 року Курахове опинилося на лінії бойового зіткнення.

Географічне розташування

Місто розташоване у західній частині області на лівому березі Курахівського водосховища (річка Вовча, притока Самари, басейн Дніпра).

Історія

Заселення цих земель відбулося ще за давніх часів. Під час розширення території Курахівської ДРЕС у 1969 році в кургані «Велика могила» розкопано 18 кочівницьких поховань XII століття, в яких знайдено кольчуги, кинджал, шабля, сагайдак зі стрілами. В одному похованні виявлено кістяк коня зі збруєю.

У 1929 році біля залізничної станції Роя був побудований Роєвський елеватор (надалі опинився на околиці міста).

Поселення виникло в 1936 році як робоче селище Курахівгресбуд, засноване у зв'язку зі спорудженням державної районної електростанції, яке отримало свою назву від села Курахівки, що знаходилося неподалік.

Селище енергетиків будувалося прискореними темпами. У серпні 1936 року в перші три будинки переселилося 130 робітників. Було відкрито лікарню на 28 ліжок, амбулаторію, аптеку, школу-семирічку.

У січні—лютому 1938 року Первомайське було знесено, а сільраду перетворено на Кураховгресбудівську селищну раду.

27 жовтня 1938 року Кураховстрой набуло статусу селища міського типу.

6 липня 1941 року першу чергу електростанції було введено в експлуатацію.

Надалі, під час Великої Вітчизняної війни у 1941—1943 роках селище Кураховгресбуд знаходилося під німецькою окупацією.

У 1943 році селище отримало нову назву — Кураховгрес.

Останній турбогенератор, передбачений проектом, пущений у 1952 році.

У 1956 році селище отримало статус міста та назву Курахове.

У 1973 році чисельність населення становила 16 тис. чоловік, тут діяли ДРЕС, котельно-механічний завод, завод збірного залізобетону, завод мінеральної вати та конструкцій, консервний завод, хлібний завод, а також філії Зуївського енергетичного технікуму та Всесоюзного енергобудівного технікуму.

У 1969-1975 роках станцію було реконструйовано.

Станом на початок 1981 року тут діяли ДРЕС, котельно-механічний завод, консервний завод, п'ять загальноосвітніх шкіл, технічне училище, лікарня, поліклініка, 3 клуби та 16 бібліотек.

У травні 1995 року Кабінет міністрів України ухвалив рішення про приватизацію Курахівського експериментального заводу спеціальних будівельних конструкцій, у липні 1995 року було затверджено рішення про приватизацію будівельно-монтажного управління Курахівської ДРЕС, у жовтні 1995 року — рішення про приватизацію Курахівського заводу мінеральної вати.

30 грудня 2023 року Курахівську ТЕС було виведено з ладу після обстрілу.

22 лютого 2024 року о 10 ранку ТЕС було остаточно знищено кількома КАБами.

З жовтня 2024 року за місто йдуть бої між Збройними силами Росії та Збройними силами України на тлі українсько-російської війни під час наступу російських військ на Покровському напрямку. Місто знаходиться під щоденним обстрілом.