Святині Києва, які вражають не менше за Лавру: синагога, кірха та мечеть в одному місті

У Києві є будівлі, які не тільки збереглися попри війни, репресії та зміни влади — вони встояли як свідки складної та багатошарової історії міста. Серед них — кірха, мечеть, синагога, костел і православний храм. У кожної з цих споруд — драматичний шлях: від величі до забуття, від заборон до відновлення.

Які п'ять релігійних локацій варто відвідати під час прогулянок Києвом, розповідає РБК-Україна з посиланням на Mandria.

Лютеранська кірха Святої Катерини

Де: вулиця Лютеранська, 22

Це храм справжньої неоготики у самому центрі Києва, де часто проходять органні концерти. З 1990-х тут проводять богослужіння німецькою мовою і належить кірха громаді німецької євангелічно-лютеранської церкви. Також тут збирається англіканська громада Церкви Англії в Україні.

У 18 столітті в Києві з'явилися німецькі колоністи, бо Катерина II всіляко заохочувала німців селитися на території імперії. У 30-х роках 20 століття діяльність громади була заборонена, а священники репресовані.

У роки Другої світової війни усі німці як Києва, так і зі всієї України, були виселені до Казахстану та Сибіру. Громада відродилася лише після здобуття Україною незалежності.

Перші богослужіння лютерани проводили у будинку Георга Бунге (там зараз музей-аптека) біля Фролівського монастиря. А у 1795 році, коли громада стала більшою, була побудована невелика дерев'яна кірха, яка згоріла у масштабній пожежі 1811 року.

Вже у 1812 році лютерани побудували на околиці Липок новий храм і для цього будівництва парафіяни навіть закладали власні будинки. Сучасну будівлю кірхи Святої Катерини було збудовано Павлом Шлейфером у 1857 році.

У 1930-х тут був клуб, потім з храму зробили склад, у 1973 році — розміщувалася дирекція музею народної архітектури та побуту. Увесь внутрішній простір був перероблений, розділений на безліч кімнат. Але зараз храм відреставрований і діє.

Кірха Святої Катерини в Києві (фото: Вікіпедія)

Мечеть Ар-Рахма (Милосердя)

Де: вулиця Лук'янівська, 46

Справжній символ відродження мусульманської громади у Києві й це перша кам'яна мечеть міста. Зараз вона належить громаді мусульман сунітів.

Коли в Києві з'явилися перші мусульмани — невідомо, але район неподалік метро Лук'янівська вже багато років носить назву Татарка.

Перша мечеть у Києві з'явилася в 1897 році на вулиці Мирний на Подолі. А до планів будівництва нової мечеті повернулися тільки в 1991 році, отримав під забудову ділянку на вершині гори Щекавиці, поруч з мусульманським цвинтарем. У 2000 році над куполом було встановлено півмісяць, а у 2011 році будівництво мечеті було повністю завершено.

Зараз ця мечеть вважається одною з найбільших в Європі та по праву — перлиною сучасної ісламської архітектури. Вона є частиною великого Ісламського комплексу, який знаходиться на горі Щекавиця. Ввечері можна побачити, як мечеть підсвічується.

У п'ятницю ввечері можна потрапити на молитву, але за попереднім узгодженням. Поруч знаходиться історичне мусульманське кладовище. Також проводяться безкоштовні екскурсії та лекції про мусульманську культуру.

Мечеть Ар-Рахма в Києві (фото: Вікіпедія)

Синагога Розенберга

Де: вулиця Щекавицька, 29

Ця синагога має й інші назви — Велика хоральна синагога або синагога на Подолі. Вона належить громаді ортодоксальних євреїв.

У 15 столітті в Києві оселилася велика діаспора євреїв з Польщі та Німеччини. Їхня територія була там, де зараз знаходиться Житній ринок. І хоча у Києві євреї жили понад вісім століть, до 1894 року не було жодної синагоги. Першою та найстаршою синагогою став Храм на вулиці Щекавицькій.

Яків Розенберг віддав свою ділянку землі під побудову храму, який діяв до 1929 року. Згодом робітничо-селянська влада храм закрила, а приміщення передала клубу робітників кустарів. У роки нацистської окупації в приміщенні синагоги була стайня.

У 1945 році служіння відновилися і 50 років синагога на Щекавицькій була єдиним чинним юдейським храмом. У 2001-2003 роках провели реставрацію і тепер ця найстаріша синагога є резиденцією головного рабина Києва.

Синагога Розенберга в Києві (фото: Вікіпедія)

Костел Святого Олександра

Де: вулиця Трьохсвятительська

Це старовинний костел, який належить римо-католицькій церкві. Перші католики в Києві з'явилися ще за часів княгині Ольги й у XIX столітті польська діаспора налічувала понад 30 тисяч осіб, які проживали у районі між Майданом Незалежності та Європейською площею.

У 1814 році згорів дерев'яний костел і католики оголосили збір коштів на будівництво нового храму. Перший камінь було закладень у 1817 році й будівництво з певними перервами тривало майже 35 років. Лише у 1842 році величний костел відчинив свої двері парафіянам.

Костел виконаний в стилі класицизму, хрестоподібний, з високою головною банею та двома баштами, портиком при вході. І це — одна з найстаріших католицьких святинь Києва, що збереглися досі. У 1937 році з костелу зробили гуртожиток працівників газбуду, а у 1952 році — перетворили на Планетарій.

В 1991 році будинок повернули церкві й він був в аварійному стані. Після реставрації він знову діє й у 2001 році його відвідав папа Іван Павло II.

Костел Святого Олександра в Києві (фото: Вікіпедія)

Храм Успіння Пресвятої Богородиці

Де: Почайнинська, 26

Це дуже цікавий храм, який належить громаді Старовірів — християнській конфесії, що відкололася від православної церкви в XVII столітті, ще за часів Патріарха Никона. Релігія старовірів забороняла своїм адептам служити владі, а також воювати за владу, тому не дивно, що за часів Російської імперії ця конфесія була у немилості.

Старовіри у Києві з'явилися у 70-х роках ще 18 століття. Вони проживали на Подолі компактно і дуже замкнуто. Успішно займалися комерцією, вирізнялися непохитною чесністю. До 1811 року старовіри Києва об'єдналися в одну громаду.

В 1811 році пройшла масштабна пожежа і після неї земля на Подолі була недорогою. Старовіри придбали велику ділянку, на якій в 1897 році побудували цегляну прямокутну споруду. Зрозуміти, що це культова споруда, можна було лише за двома крихітними декоративними куполами — один над молитовним залом, другий над тамбуром.

Всередині храм поділено на дві половини — жіноча та чоловіча. Місцевий храмовий іконостас складається з 300 унікальних ікон.

У 30-ті роки минулого століття у приміщенні храму розмістили гуртожиток робітниць швейної фабрики. Але у роки окупації було відновлено богослужіння. Відтоді Успенський храм є діючим. Офіційний статус цієї релігійної споруди — кафедральний храм Древлеправославної Церкви України.

Кафедральний храм Древлеправославної Церкви України (фото: Вікіпедія)