Продовжуючи тему автомобілізації Донецького краю на початку 20-го століття. Цього разу йтиметься про шофера-автомеханіка Віктора Лукашина, на прізвисько Вітька-американець, який узявся на початку 20-х років за відновлення цілого гаража, а саме УГКП Бахмута, який мав серйозні проблеми з автотранспортом. Легкові автомобілі та вантажівки, серед яких були такі марки як «Кадилак», «Мерседес», вимагали значного ремонту, технічно грамотного догляду та обслуговування. На багато хто з них уже махнув рукою. Але невдовзі завдяки вмінню та самовідданій праці Віктора багато хто з них уже їздив дорогами краю, а він сам заслужив шану та повагу. Про це влітку 1923 написала «Всесоюзна кочегарка». Тоді вийшла замітка «Російський американець (гараж УГКП — Бахмут)», яка представлена тут.
Багато вантажівок та легкових автомобілів було залучено до Бахмута після гасла «Все для Донбасу». Ці автомобілі і в армії були при останньому подиху, а бахмутські бруківки доконали їх остаточно. І на Тюремній 3, і на винному складі утворилися формені цвинтарі – склади непридатних автомобілів.
Але в УГКП приїхав шофер Лукашин, прозваний «Вітькою-американцем». Робота закипіла в нього по-американськи. Дні та ночі возиться він біля автомобілів-трупів, змащував, відливав, чистив, налагоджував – і за три місяці воскреслі трупи перевозили на собі вантажі та возили пасажирів районами.
Багато кохання та знання було витрачено Лукашиним на ці автомобілі. Ні недільні, ні святкові дні не служили йому на заваді для роботи. Здоров'я Лукашин підірвав, а перестати працювати не хоче! Вирішила лікарсько-контрольна комісія направити його до будинку відпочинку – і чути не хоче Лукашин: «Не поїду. Раніше поставлю на хід „Каделяк“ та „Мерседес“.
Ось одні з найдостойніших, якими пишається Республіка Праці, на яких і спирається – і з ними вона вилізе з розрухи.
Див. також: Про перші автомобілі Донецького краю
Оголошення, Бахмут. „Кочегарка“, серпень 1924 р.