Черкаси

Черкаси – місто на території України, адміністративний центр Черкаської області та Черкаського району, а також центр Черкаської агломерації.

Черкаси є регіональним центром Центральної України, промисловим центром Центрального економічного району, значним культурним та освітнім центром. Місто відіграло значну роль у формуванні козацтва.

Географія

Черкаси розташовані на правому березі Кременчуцького водосховища у середній течії Дніпра та знаходяться приблизно за 157 км (фізично, автошляхом – 186 км, залізницею – 240 км) від Києва .

Спочатку місто розташовувалося вдоль річки Ірклій, біля низовини. За рахунок приїжджих литовських торговців було організовано митну посаду, де приїжджі купці платили мито за право торгівлі з місцевими купцями. Там же розташовувалися лісопильні та житлові двори. В даний час цей район міста називається Митниця. Назва Митниця в разі походить від слова «намивати». Мікрорайон збудований на намитому земснарядами піску, на площі, затопленій Дніпром після створення Кременчуцького водосховища.

Інша версія: Все місто займало територію, обмежену нинішніми вулицями Університетська, Гоголя, Різдвяна, а внизу на так званому Подолі — Дніпровським рукавом, який називали нар. Митницею. Ця річка, в яку впадало кілька джерел, проходила ближче до Дніпра від вул. Гагаріна.

Згодом місто почало розростатися та засмучуватися, з'явилися громадські та торговельні будівлі, у тому числі кам'яні. До початку XX століття більшість промислових підприємств перебували на Митниці. Поняття Митниці тоді не було, були Поділ та Казбет. Казбет назв за аналогією з гірським Кавказом, оскільки піднятися на Дніпрові кручі з Подолу коштувало аналогічних зусиль.

Поява електрики та плану генеральної забудови міста дозволила будувати та відкривати промислові підприємства не лише у заплаві річки Дніпро, а й у частинах міста, що знаходяться на височині.

В адміністративному відношенні місто поділяється на 2 міські райони: Придніпровський та Сосновський. До останнього також належить селище Оршанець.

Походження назви

На сьогоднішній день існує кілька версій походження та етимології топоніму «Черкаси»:

• Згідно з цимологічним словарем російської Макса Фасмера назва міста не обов'язково походить від черкеських поселень; місто могло бути назване за місцевими російськими, що вперше проникли в Черкаські гори (Кавказ), за географічними уявленнями того часу, що починалися біля околиць сучасного Новочеркаська і включали і Великий, і Малий Кавказ (Закавказзя).
• Старі історики (зокрема, В.М. п'ятигірські хоругви Речі Посполитої, отримали землі і влилися в польську шляхту, а селян, які наслідували свого господаря, шляхтича з черкесів, які носили кавказький одяг (черкеськи), стали називати черкасами. Згодом, коли Стефан Баторій розселив «москвитян», «волохів» (жителів Дунайських князівств, включаючи русинів) та «тих з наших підданих, кого Ми страшувати хотіли», як реєстрових козаків навколо міста Черкаси, цих козаків назвою міста та черкаського полку стали називати черкасами.
• Більш оригінальна версія, якуможна підлаштувати під теорією походження міста удомонгольський період — від осетинського зооетнонімучеркасоги— орлі.
• Від тюркізмів виводитиме назву О. П. Знайка. Він стверджує, що топонім Черкаси походить від словосполучення чирі киші чи чирі кисі (залежно від діалекту), що означає люди сили чи люди армії . Це визначення повністю доводить ідеї тюрксько-слов'янського єднання у боротьбі проти половців у домонгольський період. Д. І. Іловайський також думав, що спочатку «черкеси» було екзоетнонімом хазар. В наш час так собі називають багато алабузьких татар та казахів Молодшого жузу. І ті, й інші – нащадки ногайців, з яких були Мамай та його нащадки – правителі міста Черкаси князі Глинські. Ногайське походження мають і касимівські татари — спочатку вихідці з Черкас, хоча потім до них приєдналися багато інших потомків ногайців та казахів, а також мішарів.
• нар. Вернадський припустив, що поселення на цьому місці з тим самим назвам було ще в XI столітті, задовго до появи відомого за літописами міста Черкаси. Тоді була справжня міграція від Кавказу на околиці територій, нині зайнятих містом. Поселення називалося Черкасами від Чахар Каз — «чотири клані Каз». Але сучасні дослідження показали, що у козаків виявилися не черкеські, як думав Вернадський, а вірменські імена: тоді нащадки половців, тісно пов'язаних з росіянами та хазарами, ставали козаками та переходили з Церкви сходу до вірмено-григоріанської віри. Стало зрозуміло, чому самі козаки завжди заперечували існування будь-яких каз або черкасів як своїх предків, і розповідали, що першими козаками були хазарін Семен та його товариші-хазари «з Польщі» (Тоді або мали на увазі поляки-русь, перейменовані сучасними істориками на «Полян»). (А. І. Рігельман. Розповідь козаків про себе).
• Згадується у Євлія Челебі. Книга подорожей. Сейахатнамі. Землі Молдови та України. Том V

[Фортеця ЧЕРКАСИ] (1657 р. РХ) Її першозасновником був один утік від татар [віро]-відступник, якого звали Черкес. На його ім'я та фортеця назвали Черкес-керман. Це не потужна кам'яна споруда, а паланка, оточена насипним земляним валом з колод колод, що стоїть на березі Дніпра. У фортеці близько тисячі критих тісом будинків, монастир із трьома дзвонами. Її лавки, гармати, арсенал чудові, вони приносять велику радість. Оскільки нині правитель її — проклятий безбожник, який відступився від татар якийсь полковник, то він не наважився навіть здатися хану. Подарунки його також не було прийнято. У цій фортеці три тисячі воїнів. І невірні саме цієї фортеці, використовуючи придатні для того суду, грабують та руйнують прибережні землі Чорного моря.

З чуваської (булгарської) мови слово «Черкаси» (Çіркассі) буквально означає «Поселення на березі» і складається рівно з двох слів "Çир" — Яр/Берег та «Касі/Кесі» — ділянка, відрізок, вулиця. Приклади аналогічних назвав: Сāpткассі, Мелекес, Ēнекассі тощо.

Архітектура

На протязі всього свого існування місто неодноразово ставало зоною бойових дій і перебудовувалося. До наших днів дійшли деякі будинки, збудовані у XIX столітті.

Будівля колишнього готелю «Слов'янська»

На перетині вулиць Хрещатик (колишнього Урицького) та Героїв Небесної Сотні розташований колишній особняк підприємця О. Щербині, з 1970 року – Палац шлюбів.

На перехресті вул. Хрещатик та вул. О. Дашковича розташована будівля, виконана у стилі неоготики (кінець ХІХ століття). Кут будинку, враховуючи містобудівне розташування, вирішений п'ятикутним об'ємом, увінчаним високим загостреним наметом. Фасад будівлі прикрашений численними декоративними деталями, тонкими баштами з голчастими лазнями та витонченими колонками. Будинок мав три балкони, один з яких був винесений більш ніж на 2,5 метри та спирався на тонкі чавунні колони. Саме під ним розташовувався вхід до будівлі — готель «Слов'янська», що належав підприємцю Скорині. З січня 1919 року біля будинку перебував штаб червоних повстанців. Після революції і до середини 1970-х років біля будівлі розташовувався готель «Дніпро», а згодом у ньому розташувалися кілька державних установ. Перший поверх займало кафе «Дніпро». У 1986 році будівля, яка раніше зазнала реставрації, мало не загинула через зупинення фінансування. В даний час біля будинку знаходиться відділення «Альфа-Банку».

Також у Черкасах знаходиться сталева гіперболоїдна водонапірна вежа, збудована за проектом Ст. нар. Шухова.

Пам'ятники

1995 року було встановлено пам'ятник Богдану Хмельницькому на головній вулиці Черкас – до 400-річчя від дня народження гетьмана, знаменитого уродженця Черкаської області.

Чоловіча гімназія

Стара вілла

Панорама з пагорба Славі

Палац одружений

Пожежна станція

Залізничний вокзал

Парки

Парк «Долина троянд» – невеликий парк на березі Дніпра за 500 м від центру міста. Останніми роками використовується для проведення загальноміських свят.

Економіка

Черкаси є важливим економічним центром України, тут представлені різні галузі промисловості, проте традиційно найбільшого розвитку набули хімічна промисловість, автомобілебудування та харчова промисловість.

Серед головних підприємств міста з галузей промисловості виділяються:

Хімічна промисловість:ПАТ «Аврора»; ПАТ «Азот»; ТОВ «Черкаський завод автохімії»; завод хімічних реактивів

Машинобудування:Завод «Черкаський автобус»; Автоскладальний завод «Богдан» №2; Автоскладальний завод «Богдан» №3; ВАТ «Авторемзавод»; Черкаський авторемонтний завод; Авторемонтно-агрегатний завод ОСС; ТОВ «Завод „Стройдеталь“»; ВАТ «Асфальтобетонний завод»; Завод металоконструкцій; ВАТ «Завод телеграфної апаратури»; ВАТ «Промтехмонтаж-2»; ТОВ «Завод „Строммаш“»; НВК «Фотоприлад»; Шляховий ремонтно-механічний завод; ПАТ «Черкаський приладобудівний завод»; завод «Техномаш»; Черкаський ремонтно-механічний завод; Завод Черкасієлеватормаш.

Легка промисловість: Черкаський шовковий комбінат; Взуттєва фабрика «Лавента»; Швейна фабрика ім. Лесі Українки".

Деревообробна промисловість: Меблева фабрика «РОМИРА»; ТОВ «Мареллі»; Меблева фабрика «ПМ-плюс».

Виготовлення будівельних матеріалів:Група компаній «ДОБРОБУД»; Завод ДСП; матеріалів «Буд-Дім»

Поліграфія:Друкарня видавництва «Республіка»;

Харчова промисловість: ТОВ «Черкасихліб»; молокозавод «Волошкове поле»; Черкаська продовольча компанія; ПАТ «Черкаське пиво»; Рибоконсервний завод ТОВ «Альфа-Етекс»; ПП «НВК Мінілайн»; ПП ЧТСОА; ТОВ «Нью Лайт».

IT-галузь:uCoz; InfoLand; QATestLab; ІН-АГРО; СПД-Україна, TestMatick.

Інтернет-провайдери:Киевстар,McLaut; Megastyle; Воля-кабель; Інтертелеком; Укртелеком.

Вінниця. Вид на місто вночі