Гайворон

Гайворон (Гайворон) — місто у Кіровоградській області України. Входить до Голованівського району, колишнього (до 2020 року) адміністративного центру скасованого Гайворонського району.

Географічне положення

Гайворон — адміністративний центр найбільш віддаленого від обласного центру району в західній частині області (відстань від Кропивницького – 254 км, від Києва – 280 км).

Розташований березі річки Південний Буг.

Історія

Гайворон був заснований у XVIII столітті як місце зимівлі козаків.

Був селом Хащеватської волості Гайсинського повіту Подільської губернії Російської імперії.

1897 року тут розпочали роботу залізничні майстерні (1937 року перетворені на Гайворонський паровозоремонтний завод).

В 1899 через Гайворон була прокладена вузькоколійна залізниця.

У ході першої російської революції у жовтні 1905 року в Гайвороні мала місце страйк робітників, у лютому 1918 року тут було встановлено Радянську владу.

22 січня 1932 року розпочалося видання районної газети.

25 жовтня 1938 року Гайворон набув статусу селища міського типу.

У ході Великої Вітчизняної війни з 29 липня 1941 до 11 березня 1944 перебував під німецькою окупацією. У період окупації на околиці Гайворона було створено концентраційний табір для радянських військовополонених.

1949 року Гайворон отримав статус міста.

Станом початку 1952 року тут діяли кілька підприємств з обслуговування залізничного транспорту, гранітний кар'єр, маслоробний завод, технічна школа (що готувала кадри для залізничного транспорту), дві середні школи, семирічна школа, початкова школа і клуб.

У 1964 році була введена в експлуатацію Гайворонська гідроелектростанція, в 1969 році — створено музей історії міста.

Станом на початок 1979 року тут діяли тепловозоремонтний завод, маслозавод, комбінат хлібопродуктів, харчовий комбінат, комбінат побутового обслуговування, гранітний кар'єр, машинобудівний технікум, сільське ПТУ, шість загальноосвітніх шкіл, музична школа, три лікувальні заклади, 10 бібліотек, кінотеатр.

У 1983 році тут було збудовано Будинок культури із залом на 600 місць.

У січні 1989 року чисельність населення становила 16 520 осіб, найбільшими підприємствами міста в цей час були тепловозоремонтний завод, олійний завод і гранітний кар'єр.

У 1989 році тут була побудована нова упорядкована школа на 392 учні.

У травні 1995 року Кабінет міністрів України ухвалив рішення про приватизацію Гайворонського спецкар'єру, АТП-13538, райсільгосптехніки і райсільгоспхімії, що знаходилися тут, у липні 1995 року було затверджено рішення про приватизацію ВАТ «Актон».

У листопаді 2003 року було порушено справу про банкрутство Гайворонського заводу безалкогольних напоїв (у травні 2015 року Кабінет міністрів України ухвалив рішення про продаж цього підприємства, що припинило виробничу діяльність).

Станом на 1 січня 2013 року чисельність населення становила 15 214 осіб.

Гайворон, вид на річку Південний Буг

Економіка

• Гайворонський тепловозоремонтний завод — містоутворююче підприємство, що спеціалізується на капітальному ремонті тепловозів нормальної та вузької колії, а також виробництві запасних частин тягового рухомого складу.
• Гайворонський спецкар'єр
• Гайворонський комбінат хлібопродуктів
• Гайворонська ГЕС

Транспорт

Гайворон — великий залізничний вузол. Тут два вокзали — головний, на південній стороні станції, від якого вирушають поїзди широкої колії та вузькоколійний, на північ від нього, по інший бік колії.

Навчальні заклади

Меморіал Слави

• Чотири середні загальноосвітні школи.

• Середня школа № 1
• Середня школа № 2
• Середня школа № 3 — розташована у західній частині Гайворона, «село Гайворон»
• Середня школа № 5

• Гайворонський політехнічний коледж
• ліцей (колишнє ПТУ № 35)

Відомі уродженці

• Антиферов, Володимир Васильович — російський воєначальник, генерал-майор. Народився 18 березня 1957 року. 1979 року закінчив Харківське вище військове командне інженерне училище імені Маршала Радянського Союзу М.Н. І. Крилова, 1989 року — Військову академію імені Ф. е… Дзержинського. Пройшов посади від інженера розрахунку командира гвардійської ракетної дивізії. У 2004-2006 роках — заступник командувача 33-ї гвардійської ракетної Бериславсько-Хінганської армії. З 2006 по 2008 рік — начальник експлуатації та ремонту озброєння та військової техніки — заступник начальника озброєння ракетних військ стратегічного призначення. У 2008-2010 роках — командувач 27-ї гвардійської ракетної Вітебської армії. У лютому 2010 року призначений начальником озброєння — заступником командувача РВСН із озброєння. Нагороджений орденами «За військові заслуги» (2004) та Пошани (2008), медалями СРСР та РФ.
• Кришталь, Михайло Володимирович — заслужений артист України.
• Крутий, Ігор Якович — російський композитор, діяч шоу-бізнесу, народний артист Росії, народний артист України.
• Розенбліт, Роман Олександрович (1934–2012) — радянський та російський редактор, сценарист та режисер-документаліст.
• Телятніков, Анатолій — чемпіон світу з містечок у 2006 році. Народився 10 травня 1961 року.
• Янушевич, Ганна (1907–1983) — актриса, народна артистка України.