Львів

Львів — місто в Україні, обласний центр Львівської області. Входить до Львівського району. Національно-культурний, освітній та науковий центр, великий промисловий центр, а також великий транспортний вузол у пресі називається столицею Галичини та Західної України. За чисельністю населення сьоме місто країни.

Львів заснований галицьким князем та королем Русі Данилою Романовичем у середині XIII століття, ймовірно, близько 1256 року стає столицею Галицько-Волинського князівства (Російського королівства). Після першого поділу Речі Посполитої, з 1775 по 1918 рік, місто було столицею Королівства Галичини та Лодомерії, утвореного Габсбургами, які вважали себе наступниками королів Русі та носили титул королів Галичини та Лодомерії. У ході розпаду Австро-Угорщини 1918 року став столицею Західно-Української Народної Республіки, проте за підсумками Польсько-української війни був приєднаний до Польщі. У червні-вересні 1941 року був фактичною резиденцією Українського державного правління, організованого після проголошення Акту відновлення Української держави під час Другої світової війни.

З 1998р. Історичний центр Львова внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У місті знаходиться понад 50% пам'яток архітектури в Україні. 2009 року йому присвоєно звання культурної столиці України. Місто періодично займає провідні місця у рейтингах туристичної та інвестиційної привабливості. У 2012 році був одним із чотирьох міст України, які приймали чемпіонат Європи з футболу «Євро — 2012». День міста відзначають у 1-у суботу травня.

Назва

Згідно з однією з найпоширеніших версій, місто Львів було названо князем Данилом Галицьким на честь його сина Лева. Протягом усієї своєї історії Львів ніколи не перейменовувався. Мовами народів, що залишили помітний культурний слід у місті, Львів звучить так: українською — Львів, польською — Lwów (Львув), російською — Львів, німецькою — Lemberg (Лемберг ), на ідиші — לעמבערג (Лемберг), — Լվով (Львів), кримськотатарською — İlbav (Ільбав).

Щодо Львова можна почути різноманітні епітети, найвідомішими з яких є: «Місто Лева» або «Місто львів», «Королівське місто», «Перлина корони Європи», «Місто-музей», «столиця Галичини», «маленький Париж»., «маленький Відень», «український П'ємонт», «Культурна столиця України», «Бандерштадт» та інші.

Розташування та рельєф

Місто Львів та околиці, знімок із супутника Європейського космічного агентства Sentinel-2, роздільна здатність 10 м, кольори, близькі до натуральних, дата зйомки 30 серпня 2017 року

Львів розташований у центральній частині Львівської області між Яворівським, Жовківським та Пустомитівським районами, у східноєвропейському часовому поясі на 24 меридіані; місцевий час відрізняється від поясного на 24 хвилини. Площа Львова складає близько 180 км.

Місто знаходиться приблизно за 540 км на захід від Києва, на відстані близько 70 км. від кордону з Польщею на стику Львівського нагір'я, горбистого Розточчя та низинного Побужжя. Через нього проходить гряда пагорбів Головного європейського вододілу, який поділяє річки Балтійського та Чорноморського басейнів (відповідно до річок Бугу та Дністра). Середня висота Львова над рівнем моря – 289 метрів. Найвища точка міста – гора Високий замок (409 м над рівнем моря). Історично Львів будувався на річці Полтві (притока Бугу), але у XIX столітті її пустили через головний міський колектор з метою прокласти головний міський променад — Вали Гетьманські (нині проспект Свободи, також річка частково протікає під проспектами Шевченка та Чорновола).

У Львові знаходиться понад 20 парків та зелених зон, 2 ботанічні сади та 16 пам'яток природи. Два парки є пам'ятками садово-паркового мистецтва національного значення, один – місцевого. У міських межах знаходиться регіональний ландшафтний парк «Піднесення» — природоохоронна установа площею понад 300 га, яка має максимально наближену до природних умов екосистему.

У межах міста розвинені верхньокремові відкладення, верхньоміоценові та четвертинні відкладення:

• Верхньокремові відкладення представлені товщею маастрихтських світло-коричневих мергелів, потужністю близько 50 м. Ці відкладення є регіональним водоупором.
• Верхньоміоценові відкладення представлені (знизу вгору): миколаївськими пісками та пісковиками, товщею літотамнієвих вапняків із пропластками гіпсів. Ці відкладення незгодно залягають на верхньокрейдяних і переважно розвинені на головному вододілі. Потужність верхньоміоценових відкладень сильно змінюється, а у багатьох місцях ці відкладення повністю знищені дочетвертичною ерозією.
• Четвертинні відкладення представлені переважно льодовиковою судьбою, пісками, травертином та постльодовиковими болотяними суглинками та торфовищами в районі Білогорщі та долині Полтви.

У Львові представлені чорноземи, елювіальні та торф'яно-болотисті ґрунти.

Геологічна будова

У геологічній будові Львова та його околиць виділяються крейдяні відкладення, третинні пласти (верхній міоцен), четвертинні та новітні відкладення:

• Відклади крейди мають товщину до 50 метрів, на їхній поверхні утворений основний водоносний горизонт;
• Третичні пласти виступають, як вапнякові піски, пісковики, вапняки та гіпси. Вони лежать на пластах крейди і особливо розвинені на головному вододілі. Товщина третинних відкладень є непостійною, у багатьох місцях вони повністю знищені післятретичною ерозією;
• З четвертинних відкладень на околицях Львова найпоширенішими є судьба, піски та травертники;
• Найбільш пізні, післяльодовикові пласти представлені болотами та торфовищами в районі Білогірщини та в долині Полтви.

Ґрунти на території Львова представлені чорноземами, елювіальними та торф'яно-болотними ґрунтами.