Покровськ (Червоноармійськ)

Покровськ ( укр Покровськ до 1934 року — Гришино, з 1934 року до 1938 року — Постишеве, з 1938 року до 1962 року — Червоноармійське, з 1962 року по 2016 рік — Червоноармійськ) — місто обласного значення у Донецькій області України, адміністративний центр Покровського району (саме до складу району не входить) та центр Покровської агломерації.

Покровськ — один із центрів вугільної промисловості України. «Покровсквугілля» виробляє понад 1,9 млн тонн коксівного вугілля, від якого критично залежать українські сталеливарні заводи ArcelorMittal у місті Кривий Ріг. Покровське шахтоуправління керує найбільшою вугільною шахтою України «Червоноармійська-Західна № 1» із видобуванням 8 млн. тонн з 24,9 млн. тонн вугілля, яке видобувається в Україні. У місті розвинена також машинобудівна галузь та виробляються динасові вогнетривкі вироби.

Місто — один з основних транспортних вузлів Донбасу, включаючи вузлову залізничну станцію Покровськ із сортуванням та депо. Через місто проходить Європейський маршрут E50 континентального значення, до нього в місті підключено розв'язки одразу кількох інших автотрас. Найважливішими є дорога ТО-504, яка з'єднує Е50 з автотрасою Н-20 на Слов'янськ, і дорога ТО-515, яка з'єднує Е50 з автотрасою Н15 на Курахово. Дорога ТО-406 веде у бік Запоріжжя.

Історія

1884—1917

Початкова назва Гришине походить від назви найближчого на той час волосного центру Гришина Бахмутського повіту. Станція Гришино (Покровськ) Катерининської залізниці будувалася для вивезення вугілля з найближчих копалень і знаходилася на відстані від нього за 7,9 версти (8,5 км). Станом на 1886 рік у колишньому державному селі, центрі Гришинської волості, проживало 4135 осіб. До 1913 року чисельність населення селища біля станції Гришино становило близько 4500 чоловік. Після Лютневої революції 1917 року селище отримало статус міста.

Гришин (Покровськ). Кінець XIX — початок XX століття

1918—1991

7 вересня 1934 року змінилася назва станції на Постишеве, на честь П. П. Постишева, але вже у березні 1938 року, після його арешту, Постишеве було перейменовано на селище міського типу Красноармійське, яке 27 жовтня 1938 року було перетворено на місто.

Велика Вітчизняна війна

Під час Великої Вітчизняної війни 19 жовтня 1941 року місто було окуповане німецькими військами. У період окупації тут було створено три концентраційні табори.

11 лютого 1943 року під час Ворошиловградської операції він тимчасово звільнений радянськими військами Південно-Західного фронту. За тиждень (20 лютого) знову зайнятий німцями. Остаточно звільнений 7 вересня 1943 року військами Південно-Західного та Південного фронтів у ході Донбаської операції:

Післявоєнний час

1952 року тут діяли вугільні шахти, підприємства з обслуговування залізничного транспорту, великий динасовий завод ім. Ф. е… Дзержинського. У 1959 році розпочав роботу Червоноармійський завод великопанельних блоків, і в місті розгорнулося промислове та житлове будівництво. 30 грудня 1962 року місто стало містом обласного підпорядкування Красноармійськ.

1972 року тут діяли великі вугільні шахти (№ 1 «Центральна», «Краснолиманська», «Родінська», імені Г. Димитрова, імені Т. Г. Шевченка та інші).

У 1970-і роки було збудовано молокозавод, м'ясокомбінат та шахту «Червоноармійська-Західна № 1».

У 1989 році населення міста становило 72,9 тисяч осіб, основою економіки були видобуток кам'яного вугілля, виробництво електродвигунів та вогнетривів.

Після 1991

У травні 1995 року Кабінет міністрів України ухвалив рішення про приватизацію заводу «Електродвигун», АТП-11411, АТП-11464, нафтобази, ремонтно-транспортного підприємства, райсільгоспхімії [15], що знаходилися в місті, в липні 1995 року було затверджено рішення про приватизацію Буддеталь», хлібокомбінату та радгоспу.

У травні 2015 року було ухвалено рішення про ліквідацію шахти «Родінська» та консервацію шахти ім. Димитрова.

У травні 2016 року в рамках політики декомунізації, що проводиться, Верховна Рада України перейменувала місто в Покровськ, як і шахту «Червоноармійська-Західна № 1» на «Покровську». Нову назву місту та шахті дав Свято-Миколо-Покровський храм споруди 2003-2006 років.

Влітку 2024 року ЗС РФ розпочали наступ на місто

Економіка

На території міста знаходяться 20 підприємств шести основних галузей промисловості. Вугільна промисловість (працюють шахта «Краснолиманська» та ПАТ «Шахтоуправління „Покровське“ (раніше ВАТ „Вугільна компання Шахта «Червоноармійська-Західна № 1») — видобуток вугілля у 2005 році — 6241 тис. тонн. П'ять заводів машинобудівної галузі, два підприємства з виробництва будматеріалів, швейна фабрика, хлібозавод, м'ясокомбінат, молокозавод, харчова фабрика.

• Вагонне депо (вул. Шмідта)
• ГОАТ «ШСУ № 3» (вул. Добропільська)
• ВАТ «Автобаза „Укрбуд“» (вул. Захисників України)
• Бізнес-центр ТОВ «Червоноармійський електромеханічний завод» (мікрорайон «Південний»)
• Локомотивне депо

Пам'ятки

• Меморіал-братська могила радянських воїнів, що загинули під час Великої Вітчизняної війни (м-н Південний)
• Центральна міська бібліотека імені Т. р. Шевченка (вул. Європейська)
• Покровський індустріальний інститут Донецького національного технічного університету (пл. Шибанкова)
• Палац культури ВАТ «Шахта Червоноармійська-Західна №1» (пл. Шибанкова)
• Центр творчості та дозвілля молоді (вул. Поштова) Клуб імені Комарова (с. Южне, вул. Київська)
• Шиїтська мечеть імені Аятоли Хаменеї Покровський професійний ліцей (вул. Захисників України)
• Покровська ЦРЛ (вул. Руднєва) Вузлова лікарня на станції Покровськ (вул. Степана Бовкуна)
• Покровський педагогічний коледж (вул. Маршала Москаленка)
• Спорт комплекс Металург
• Пам'ятник двічі Герою Радянського Союзу Маршалу Радянського Союзу заступнику Міністра оборони СРСР До. З. Москаленко (народився в селі Гришине Покровського району)
• Пам'ятник «афганцям», «чорнобильцям»