Рівне — місто на північному заході України. Адміністративний центр Рівненської області, Рівненського району та Рівненської агломерації. Розташований на річці Устя.
Існує кілька версій походження назви міста. За однією з них назва відбувається через розміщення міста на рівній місцевості. За іншою версією назва походить від слова «рів», через наявність у поселення найпотужніших оборонних ровів.
Існує ще кілька версій, пов'язаних із князями Острозькими: це вони відбудували місто, тому що тут закінчувалися їхні володіння («рівно до цього міста»); у князів разом із цим містом було «рівно сто міст»; маєтку князів розташовувалися «рівно цій місцевістю». Але ці версії виглядають сумнівно, оскільки місто перейшло у власність князів Острозьких лише 1518 року.
Після «приведення назви міста у відповідність до правил українського правопису» та запису його як Рівне постановою Верховної Ради УРСР від 11 червня 1991 року виникла розбіжність з його традиційною російською назвою.
Через близьку спорідненість української та російської мов топоніми України передаються російською мовою в транскрипції, яка може бути частковою або повною (із заміною суфіксів і закінчень або заміною співвідносних звуків докорінно). Для назв типу Рівне, що мають єдиний з російським корінь слова та точну відповідність за змістом, застосовується заміна співвідносних звуків, при якій коренева буква і відповідає російській о, а закінчення прикметника -е замінюється російською -ою. В результаті мала б вийти назва «Рівне»; назва ж «Рівне» з цього погляду — передача української говірки «рівно».
Варіант «Рівне» є повною транскрипцією з українського оригіналу (з урахуванням правила, за яким буква е після приголосних передається російською буквою е). Така транскрипція, яка зазвичай застосовується для назв, де немає точної відповідності кореня з російською мовою, використовується в офіційних перекладах російською мовою документів Президента України та Кабінету Міністрів України.
Незважаючи на це, російською мовою в основному використовується традиційна назва «Рівне». Слід також звернути увагу на те, що в правилах російського правопису назва «Рівне» не схиляється відмінками.
Палац Любомирських (1945 р.)
Воскресенський собор (кінець ХІХ ст.)
Перша відома письмова згадка про Рівне як один із населених пунктів Галицько-Волинського князівства датована 1283 роком. Це запис латиною в польській хроніці «Rocznik kapituły krakowskiej». Регулярно фігурує в історичних джерелах із XV століття.
З другої половини XIV століття місто входило до Великого князівства Литовського. У 1492 році під час правління великого князя литовського та короля польського Казимира IV Ягеллона місто отримало Магдебурзьке право.
З 1518 по 1621 перебував у власності князів Острозьких. З 1569 року місто відійшло від ВКЛ до Польщі.
1667 року в результаті Андрусівської угоди Рівне залишився під владою Речі Посполитої. У тому ж році в місті була епідемія чуми, в 1691 його спустошила сильна пожежа.
У 1703 року під час Північної війни місто зайнято військами Карла XII. У XVII-XVIII століттях місто знаходилося у володінні різних польських магнатів, з 1723 — у володінні шляхтичів Любомирських. Розвиток міста великою мірою завдячує сім'ї Любомирських, за них він став центром їхніх володінь на Волині. Любомирські протягом 200 років проживали у своїй резиденції – місцевому замку, який перебудував для них Ян де Вітт у стилі рококо. 1792 року Любомирських у їхньому замку відвідав Тадеуш Костюшко.
1795 року місто відійшло до Російської імперії, отримавши статус повітового міста.
З 1921 по 1939 перебував у складі Польщі як повітовий центр Волинського воєводства.
В результаті Польського походу Червоної Армії у вересні 1939 року та подальшого возз'єднання Західної України з УРСР Рівне набуло статусу обласного центру новоствореної Рівненської області, яка увійшла до складу Української РСР, однієї з союзних республік Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР).
28 червня 1941 року місто Рівне було захоплене військами Третього рейху;
На початку нацистської окупації половину населення міста складали євреї. 6—8 листопада 1941 року 23 000 євреїв було розстріляно у лісі Сосенки. 5000 людей, що залишилися, були зігнані в гетто і знищені в липні 1942 року.
У 1942-1944 роках на околицях міста діяв радянський партизанський розвідувально-диверсійний загін «Переможці» під командуванням Героя Радянського Союзу Д. М. Медведєва. У складі загону діяв радянський розвідник Микола Кузнєцов.
Під час Волинської різанини місто стало місцем, де ховалося до 30 тисяч польських біженців з сіл, знищених УПА. до складу 27-ї Волинської піхотної дивізії.
2 лютого 1944 року місто Рівне було звільнено від німецько-фашистської окупації частинами 1-го Українського фронту Червоної армії під час наступальної Рівно-Луцької операції, проведеної з метою охоплення лівого крила німецької групи армій «Південь» та створення умов для завдання удару, З'єднаннями під командуванням генерала армії Н. Ф. Ватутіна:
У визволенні міста брали участь також З'єднання № 1 та № 2 партизанських загонів Рівненської області (командири В. А. Бегма та І. Ф. Федоров).
Військам, що брали участь у звільненні Рівного та інших міст, наказом Верховного головнокомандувача І. В. Сталіна від 5 лютого 1944 оголошено подяку і в Москві дано салют 20 артилерійськими залпами з 224 знарядь №1902. ознаменування здобутої перемоги з'єднання та частини, що відзначилися у боях за звільнення міста Рівного, отримали почесне найменування «Рівненських»:
У післявоєнний період місто швидко відновлювалося, будувалося. Розвивалися наука і культура. культури. У 1959 році в Рівному було переведено. Київський інженерно-меліоративний інститут, перейменований на Український інститут інженерів водного господарства. У 1960 році було збудовано нову будівлю Рівненського обласного музично-драматичного театру.
1968 року на вулиці Білій, на найбільшому місці розстрілів, було відкрито Меморіал жертвам нацизму. 6 червня 2012 року стався антисемітський інцидент і меморіал був опоганений хуліганами.
У період 1960-1970 років створювалися нові державні промислові підприємства. У 1963 році було відкрито найбільший у Європі Рівненський льонокомбінат. У 1969 році розпочав свою діяльність Рівненський завод мінеральних добрив. 22 листопада 1970 року було введено в експлуатацію першу чергу Рівненського заводу автотракторних запчастин.
У 1977 році тут було збудовано новий аеровокзал на 300 місць та комплекс будівель автотранспортного технікуму.
Клімат міста помірно континентальний. Максимального значення за історію спостережень (36,4 ° C) температура повітря у місті досягла у вересні 2015 року. Абсолютний мінімум температури січня був зафіксований у 1987 році, коли повітря охололо до -34,5 °C.
Відомі своїми творчими успіхами Рівненський обласний музично-драматичний театр, Рівненська філармонія. У місті працює також ляльковий театр, зоопарк, краєзнавчий музей, два кінотеатри: кінотеатр «Україна» (раніше – «Жовтень») та 3D-кінотеатр «Ера». У колишньому костелі Святого Антонія наразі знаходиться Будинок органної музики. Центром культурного розвитку молоді міста є Палац дітей та молоді, де протягом кількох десятиліть діють безліч гуртків та секцій, що охоплюють різні тематики від танців до основ інженерії.
Рівненська письменницька організація налічує понад 30 чол. прозаїків та поетів;
Парк Шевченка є пам'яткою садово-паркового мистецтва державного значення. Він заснований наприкінці XVIII століття, і сьогодні вік деяких дерев сягає 200 років. Тут налічується 150 видів дерев та чагарників, багато з яких привезено здалеку. Площа парку – 32 га. У парку знаходиться могила Олеко Дундича, яка є водночас і пам'яткою.
Уздовж течії міської річки Устя створено кілька водойм, на берегах яких розбиті зелені зони. Найупорядкованіша і найцікавіша з них — Гідропарк, що знаходиться на місці колишньої садиби князів Любомирських.
У Рівному працюють такі підприємства як ПАТ «Рівнеазот», завод високовольтної апаратури.
До підприємств легкої промисловості належать фабрики: швейні та неткані матеріали.
Працюють підприємства будівельного комплексу: комбінати домобудівного та великопанельного домобудівництва, ПЗ «Рівнезалізобетон», завод сухих будівельних сумішей «Адинол». Деревообробна промисловість представлена виробничим об'єднанням «Рівнедерев» Працює пивоварня «Рівень».
Працює фабрика з обробки бурштину та виготовлення ювелірних виробів «Укрбурштин» (на території Рівненської області є родовища та видобуток бурштину).
|