Вилкове

Вилкове — місто в Ізмаїльському районі Одеської області України. Адміністративний центр Вилківської міської громади. До 2020 року був у складі скасованого Кілійського району.

Історія

Місто засноване у 1746 році як селище Липованське. Статус міста – з 1762 року. Це місто також відоме під назвою «Дунайська Венеція» завдяки численним каналам, проритим уздовж вулиць. Поблизу міста розташований Дунайський біосферний заповідник, створений у 1998 році на базі природного заповідника «Дунайські плавні». У свій час (до 1960-х рр.) човен був більш звичним способом пересування, ніж автомобіль. Однак останнім часом багато ериків (каналів) обміліли, деякі засипані повністю. Система ериків влаштована наступним чином: ерики з'єднують поздовжньо-поперечною сіткою два рукави Дунаю. Перекриття одного ерика веде до замілення всіх ериків, що з'єднуються. Поплавати містом зараз можна лише у «старій» частині міста. Місто Вилкове цікаве тим, що в деякій його частині донині живуть старовіри-липовані.

Вилкове на початку XX століття

Географія

Вилкове, фотографія 1962 р.

Місто розташоване в українській частині дельти Дунаю. Це останній населений пункт на узбережжі Дунаю перед його впаданням у Чорне море. На момент заснування селище розташовувалося в безпосередній близькості до Чорного моря. Через постійне висування дельти Дунаю відстань від міста до моря по Очаківському гірлу становить понад 6 кілометрів, за даними на 2005 рік. У Вилковому розташована адміністрація Українського Дунайського біосферного заповідника, чия територія охоплює острови дельти вгору і вниз за течією Дунаю, плавні на північ Дунаєм, озера дельти та двокілометрову смугу морської акваторії вздовж узбережжя. На території Вилкового розташовані дві школи, найближчий пляж знаходиться на узбережжі Чорного моря в районі села Приморське (на Дунаї у Вилкові пляжів немає). Відстань до Одеси автошляхами Т-16-28, M-15 — 227 км.

Клімат

За класифікацією Кеппена – вологий континентальний (Dfa), близький до субтропічного (Cfb). Переважна температура січня – +1,2 градуса Цельсія, липня – +24,0 градуса Цельсія.

Населення та національний склад

Одна з «вулиць» міста

За даними перепису населення України 2001 року, розподіл населення за національним складом був наступним (у % від загальної чисельності населення):

По місту Вилкове: загальна кількість мешканців — 9426 чол., З них росіяни — 5540 чол. (58,77%); українці — 2236 чол. (23,72%); молдавани — 92 чол. (0,98%); болгари — 37 чол. (0,39%); гагаузи — 31 чол. (0,33%); інші — 1490 осіб (15,81%).

За даними перепису населення України 2001 року, розподіл населення рідною мовою був наступним (у % від загальної чисельності населення):

По місту Вилкове: російська — 83,46%; українська — 15,34%; білоруська — 0,10%; болгарський — 0,28%; вірменська — 0,01%; гагаузька — 0,10%; молдавський — 0,54%; польська — 0,1%; грецька — 0,01%.

Религія

Найбільша християнська конфесія міста — православні старообрядці — липоване (близько 70 %, переважно росіяни), решта — віруючі Української православної церкви та протестанти. З середини XIX століття у Вилковому існував чоловічий старообрядницький Петропавлівський монастир, закритий радянською владою у 1948 році. На згадку про нього споруджено каплицю. Діють два старообрядницькі (Микольський та Богородице-Різдвяний) та три православні храми (Миколаївський, Серафимівський та Свято-Троїцький). Також у місті розташовані три протестантські церкви: одна належить баптистському руху; друга — п'ятидесятницький рух, а третя є частиною Української Протестантської Церкви «Нове Покоління».

Економіка

З урахуванням того, що Вилкове розташоване серед боліт дельти Дунаю, загальноприйнятий на Одещині тип зернового сільського господарства тут неможливий, тому основною сферою зайнятості населення є рибальство на Дунаї, озерах дельти та Чорному морі. Крім рибальства, Вилкове відомо як місце виноградарства та вирощування полуниці садової, суниці садової (ці культури масово вирощуються жителями на островах дельти). Також останнім часом популярним товаром на експорт у Вилкові став очерет. У Європі високо цінуються дахи, покриті очеретом. Косять його в зимовий час, і на цих роботах задіяно багато людей. Вирощування винограду займає не останнє місце у Вилкові. Сорт винограду «Новак» повсюдно поширений у Вилковому. Його смак не можна переплутати з іншим виноградом у світі, а вино, яке з нього роблять, одночасно і ніжне на смак, і має високий градус.

У Вилковому знаходиться автостанція, з якої здійснюються прямі рейси в Кілію, Одесу, Ізмаїл, Київ, Херсон, Білгород-Дністровський. Також є причал та управління Усть-Дунайського порту. Обробляється лише річковий транспорт.

Вилкове в мистецтві

Незвичайність розташування Вилкового привертала увагу літераторів: нарис Булата Окуджави «Містечко на ериках» (1962), його ж вірш «Дунайська фантазія» (1985), глава у повісті Валерія Попова «Інше життя», Газета Вісті про Вилкова, Каза «Мені все пам'ятається ...». Книга «Вилкове. Рибна кухня липована. Історія, традиції, сучасність», 2013, Ст. Чебаненко, М. Жмуд, Ю. Колєв (Мазура), М. Сокільників.

У Вилковому відбувається дія книги Анатолія Мошковського «Трава та Сонце». Хоча безпосередньо ім'я міста там не згадується, воно цілком впізнається.

Також у Вилковому знімалося кілька фільмів.

• Фільм «Про тебе» (реж. Родіон Нахапетов, 1981)
• У 2004 році на екрани вийшов 3-годинний художній фільм «12 стільців» («Zwölf Stühle»), знятий знаменитим німецьким режисером Ульрікою Оттінгер за однойменним романом І. Ільфа та Е. Петрова у Вилкові та його околицях. У тому ж році фільм брав участь у Берліналі, у кінофестивалях у Барселоні, Єрусалимі, Києві, Нью-Йорку, Мар-дель-Платі та ін. Головну роль у фільмі – роль Остапа Бендера – зіграв популярний комічний актор Георгій Делієв.
• У місті також розпочинається дія фільму «Шурка обирає море».

Галерея

Пам'ятник липованину-старообрядцю, засновнику села Липованське, звідки й походить сучасне місто

Старообрядницька Микільська церква

Свято-Миколаївська православна церква

Старообрядницька церква Різдва Богородиці

Одна з головних вулиць міста

Пам'ятник рибалці