Майдан Незалежності

Майдан Незалежності (Майдан Незалежності), розташований у центрі Києва, по праву вважається серцем української столиці. А ще це головна площа України та, як показує новітня історія країни, місце, де через багатотисячні протестні виступи громадян кардинально змінюється вектор розвитку держави. Так було 2004 року, коли внаслідок так званої Помаранчевої революції перемогу у третьому турі президентських виборів здобув Віктор Ющенко. Так сталося і в 2013-2014 роках, коли наслідком багатомісячних протестів – «Євромайдану» – стала втеча президента Віктора Януковича і прихід до влади політичних сил, які йому опонували (ці події сьогодні в Україні офіційно називають «Революцією Гідності»).

Основні моменти

Центральна площа стародавнього Києва знала і спокійніші часи, коли на ній не було місця політикам і мітингувальникам, а втілювали свої задуми архітектори, будівельники та художники. Завдяки їхнім зусиллям та таланту Майдан набув у своїй архітектурі неповторних рис, вдивляючись у які подумки переносишся в ту чи іншу епоху. Тому не дивно, що тут люблять бувати туристи, і далеко не всі з них цікавляться політичними баталіями недавнього минулого, що відбувалися тут. Гості української столиці знайомляться з визначними пам'ятками Майдану Незалежності, гуляють, фотографуються. Але найголовніше, тут проходять усі головні національні свята та народні гуляння, які збирають просто неба десятки тисяч людей – і киян, і гостей міста.

Майдан Незалежності розташований між головною магістраллю столиці – Хрещатиком, а також вулицями Софіївської, Михайлівської, Інститутської, Малої Житомирської, Костьольної, Архітектора Городецького та Бориса Грінченка.

Історія

Місцевість, на якій стоїть сьогоднішня площа, була пустельною і до X століття називалася Перевесищем або Козячим болотом. Назва походить від давньослов'янських мереж для лову тварин — переваг. За часів Ярослава Мудрого тут будувалися оборонні споруди, від яких до XVIII століття практично нічого не залишилося, а в історії цей район згадувався лише як болото.

З другої половини XIX століття площу, що називалася Хрещатицькою, облюбували торговці, і вона являла собою великий ринок, що на свята став місцем проведення театралізованих вистав і народних гулянь. Повноцінне формування майбутнього Майдану почалося з будівництва будівлі Державної Думи в 1876 році, що зумовило нову назву — Думська площа. Тільки воно закріпилося на короткий за історичними мірками період: із приходом до влади в Україні 1919 року більшовиків вона стала Радянською площею.

У 1935 році відбулося чергове перейменування, вже в площу Калініна: нова назва збереглася за нею аж до 1977 року. Лише короткий час, в 1941-1943 рр., її назвали площею 19 вересня. З 1977 до 1991 року – площа Жовтневої революції.

Сучасну назву – Майдан Незалежності – площу отримала 1991 року, коли колишня Українська РСР проголосила свою незалежність. У 2001 році вона була реконструйована, з неї прибрали пам'ятник Леніну, який був замінений Колонною Незалежністю (про цю пам'ятку трохи нижче).

Визначні пам'ятки

У центрі Майдану знаходиться пам'ятник, присвячений здобуттю Україною незалежності після розпаду Радянського Союзу. Він є масивним монументом, на вершині якого знаходиться фігура Берегіні – прекрасної дівчини в національному одязі, що стоїть на земній кулі і тримає в руках галузь калини, символізуючи свободу і державний суверенітет. Автором Колони Незалежності України – саме так звучить повна назва цієї пам'ятки – є Анатолій Васильович Кущ. На іншому боці знаходяться шість фонтанів, а також сконструйовано скляні павільйони, через які відкривається прохід у підземну частину, де розміщені дорогі магазини та бутіки; навіть є підземне кафе.

Але повернемось до пам'ятника. Вага бронзової дівчини досягає 20 тонн (це при загальній висоті споруди 62 метри), тому для її утримання всередині монумента знаходиться величезний маятник, здатний гасити земні коливання та інші зовнішні дії. До відома: при створенні такої грандіозної роботи використовувався досвід 80-х років, втіленням якого стала поява на правобережжі Дніпра найвеличнішого та найвищого монумента-скульптури «Батьківщина-мати».

З будь-якої точки площі добре видно будівлю готелю «Україна», що стала однією з візитівок Майдану. Свого часу, у 60-ті роки минулолого століття, вона була найвищим будинком у Києві і другим за цим показником у масштабах усієї республіки. Будівництво розпочалося під час реконструкції Хрещатика (1954) під керівництвом Анатолія Добровольського. На початку XX століття на вулиці Інститутській, на якій збудовано готель, було зведено висотний будинок. Він називався «Хмарочос Гінсбурга», включав 11 поверхів і 94 квартири, в одній з яких жив сам власник. Під час Великої Вітчизняної війни будівлю висадили в повітря, і тільки в 1953 році було прийнято рішення про будівництво висотного готелю «Москва». Свою нинішню назву – «Україна» – вона отримала лише 2001 року.

Жовтневий палац – чудовий проект архітектора Беретті, втілений у життя період із 1838 по 1842 роки. Будівля призначалася для інституту шляхетних дівчат і налічувала три поверхи. З приміщень виділимо бібліотеку, лікарню, спальні та підвал для зберігання продуктів та ліків. У 1930 роки у палаці виконувалися страшні вироки НКВС: його підвальні кімнати було перероблено до допитів і тортур. У цих стінах, як не прикро, було замучено багато безневинних душ. Свій відбиток залишила і Велика Вітчизняна війна: палац було зруйновано. Його піднімали з руїн звичайні кияни, які приходили сюди після роботи, студенти після навчання та багато інших небайдужих людей. До 1957 року Жовтневий палац було відновлено і урочисто відкрився. Концертна зала налічувала понад 2000 місць, тому з 1970 року її використовували не лише для грандіозних концертів, а й для партійних зборів. Сьогодні у палаці займаються самодіяльні колективи.

Серед архітектурних пам'яток на Майдані Незалежності, які пережили Велику Вітчизняну війну, не можна не назвати й відновленої пам'ятки стародавнього Києва, а саме Лядської брами. Вони були частиною оборонних споруд і дорога від них вела до Старого міста. У літописі згадуються як ворота «у землю печенігів». Останні практично повністю спалили та знищили їх у 1240 році. У літописах йдеться про те, що саме Лядські ворота були слабким місцем оборони Києва.

Київська консерваторія чи (офіційно) Національна музична академія України імені П.І. Чайковського знаходиться на вулиці Архітектора Городецького. Її будівля, яка також належить до архітектурних пам'яток головної площі країни, була збудована у 90-х роках XIX століття. Тоді це був готель «Континенталь». Власне, консерваторія була відкрита тут у 1913 році, її організації сприяли композитори Сергій Рахманінов, Олександр Глазунов і, звичайно, Петро Чайковський.

Заслуговує на увагу і старовинна будівля Київського головпоштамту, яка нині належить до держпідприємства поштового зв'язку «Укрпошта». З ним пов'язана реальна історія, що мала місце в XIX столітті: міське поліцейське управління зафіксувало в його стінах перший у Європі випадок. півтергейсту. У 1989 році сталася трагедія: над входом в операційні зали обвалився портик колонади, що призвело до загибелі 11 людей — вони на своє лихо ховалися під нею від дощу, що мрячить.

На Майдані Незалежності також знаходяться Будинок Профспілок, готель «Козацький», Міжнародний центр культури, торговий центр «Глобус» (останній – у його підземній частині). Він став, до речі, першим підземним торговим центром країни. Забудовник центру навіть планував розбити на його даху справжній садок, проте здійсненню задуманого завадила бюрократія: йому просто не вистачило підписів чиновників міськадміністрації на дозвільних документах. Біля входу в «Глобус», біля Головпоштамту та пам'ятника закоханим ліхтарям, який став сучасною окрасою площі, кияни традиційно призначають побачення. Автором останнього є столичний коваль Володимир Білоконь. Цей витвір авангардного мистецтва настільки подобається киянам та туристам, що біля нього чи не кожні п'ять хвилин хтось фотографується.

Будівля Національної філармонії, що раніше називалася Київською державною філармонією, знаходиться поряд з Майданом. У роки війни воно, навпаки, вціліло, бо сподобалося німецьким офіцерам, які проводили тут своє дозвілля. Незважаючи на те, що будівля не піддавалася бомбардуванням, вона перебувала все ж таки в жалюгідному стані і її планувалося знести. Але завдяки опору киян цього не зробили, адже у філармонії була найкраща на той час акустика. Свою роботу вона відновила в 1944 році, але насилу, адже всі музичні архіви під час війни наказано було спалити, щоб вони не дісталися ворогам. У 1980 році будинок пережив кілька аварій, і всі архіви, зібрані вже після війни, були затоплені. І лише до 1996 року філармонію знову відреставрували та відкрили.

Київський академічний театр ляльок, найстаріший у сучасній Україні, Це лихоліття теж не постраждав. Знаходиться на вул. Грушевського, 1-а, поряд із Майданом. Самобутня архітектура триповерхового будинку, що надає йому подібність із прекрасним замком з казки, радує погляд навіть найдосвідченіших туристів. У театрі два зали: великий на 300 глядачів і маленький на 100. При театрі є свій музей, де зберігаються антикварні ляльки.

Як дістатися

Майдан Незалежності поділено на дві частини центральною вулицею Києва – Хрещатиком. Дістатися площі можна на метро, вийшовши на однойменній станції.

Не лише Майдан, а й Хрещатик у вихідні перетворюється на пішохідну зону. Тут із задоволенням гуляють городяни та численні туристи.