​Білокузьмінівські крейдяні гори

Скелеподібне відслонення верхньої крейди — геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Знаходиться у Костянтинівському районі Донецької області біля села Білокузьминівка. Статус пам'ятки природи надано рішенням облвиконкому № 310 21 червня 1972 року. Площа — 0,35 га.

Вік крейдяної гори — 90 мільйонів років. Гора складається з відкладень останнього періоду мезозойської ери, які сформувалися у чистих теплих морських водах із невеликих морських організмів із вапняним скелетом. У скелі виділяються вертикальні біло-сірі скелі, східний край гори обривається біло-сірими скелями. Біля підніжжя гори розташовані множинні ніші, вибоїни, великі та малі печери. Серед крейдового щебеню часто зустрічається кремінь.

Відслонення крейди піднімається на висоту понад 25 метрів. На східній околиці оголення самотньо стоїть гора Меч.

Відслонення та скелі повністю позбавлені рослинності. Рослинність, що складається з лучних і сухолюбних рослин, є тільки на краю осипів, тут ростуть: жовтець, конюшина, герань лучна. У ущелинах та нішах біля вершин скель зустрічаються гнізда стрижів.

Недалеко від скелеподібного оголення верхньої крейди виявлено стоянку первісної людини з майстерні з обробки кременю, що видобувся в цій горі.

З 2004 року скелеподібне відслонення верхньої крейди входить до складу регіонального ландшафтного парку «Краматорський».

Територія «Білокузьмінівська» — складається з крейдяних порід, що формувалися близько 90 млн. років тому. Породи складені вертикальними крейдяними шарами та горизонтальними крем'яними шарами. У крейдяних породах зустрічаються залишки давніх морських організмів, а верстви кремнію в епоху неоліту були головною сировиною, з якої первісна людина виробляла знаряддя виробництва та зброю.

Висока гряда, що тепер перебуває за сотні кілометрів від того, частиною чого вона була мільйони років тому. Як стверджують фахівці, її формування почалося на дні світового океану, який омив кряж пізніше названий Донецьким, в останньому (дрібному) періоді мезозойської ери (близько 90 мільйонів років тому), коли на теренах майбутнього українського степу жили ще морські жителі.

Формування верхньої крейди в чистих теплих морських водах зобов'язане безлічі організмів з вапняковим скелетом від мікроскопічних до амонітів (головоногих молюсків із закрученим панциром), розмір яких досягав іноді п'яти метрів у діаметрі. Так само в Білокузьминівському крейдяному оголенні зустрічаються белемніти, близькі до сучасних каракатиці; крем'яна частина їхніх панцирів, більше відомих як "чортів палець", і зараз іноді знаходять на вертикальних схилах.

Крейдяна гора в Білокузьминівці

У той же період тут почалося формування кремнію з продукту, що виділяється морськими тваринами внаслідок переробки їх організмом кремнекислого вапна - кремнезем. Саме тому вся крейдяна гряда поцяткована кремнієвими вкрапленнями жовтувато-сірого і чорного кольорів.

Завдяки наявності кремнію, а так само прісної води в річці Біленька, що протікає поряд, майбутня Білокузьминівка була відзначена ще древніми людьми - у гірського підніжжя археологами була виявлена палеолентична стоянка, яка фактично групувалася навколо майстерні з обробки каменю (адже кремній у вигляді своєї структури і неоднозначно. має властивість розколюватись на тонкі гострі пластини, що раніше використовуються людиною для виготовлення знарядь праці та полювання).

Разом з українською землею Білокузмінівське скельне оголення, самотнім сторожем, що здіймається над безмежним степом, пережило тисячоліття вітрів, воєн і колонізацією Дикого Поля людиною – у XVI столітті висоту імовірно використовували в дозорних цілях запорізькі козаки. (Пізніше Білокузьминівка).

Вершина скельної гряди

Після відтиснення кордону з кримськими татарами далеко на захід висока крейдяна гряда втратила своє оборонне значення, але знову приміряла обладунки вже в середині ХХ століття, коли гітлерівська Німеччина та союз розв'язали Другу світову війну. Вона, через своє становище, використовувалася як наглядовий пункт.

Унікальність Білокузьмінівської скелі знайшла відгук у закостенілих душах совіських державних чиновників під тиском наукових розумів лише 21 червня 1972 року, коли об'єкт було внесено до Реєстру Пам'ятників природи місцевого значення та взято під охорону.

Після здобуття Україною незалежності та реструктуризації природоохоронної служби скельне оголення верхньої крейди стало частиною регіонального ландшафтного парку “Краматорський”, до складу якого воно входить із 2004 року і зараз.

Архітектура

Скелі Меч-гори у Білокузьминівці

Крейдяна гряда в Білокузьминівці на сході з висоти більше двадцяти п'яти метрів обривається біло-сірими скелями до заплави невеликої річки Біленька, що змією звивається по степу. гроти.

Загальна площа гірської поверхні оголення займає близько 0,35 га. Вінчає величне творіння природи своєрідна корона з гострими шпилями, яка називається в народі Меч-гора, а поряд на захід йдуть пологи схили гірської гряди у вигляді похилих пагорбів.

Туристична стежка, 1600м.