Пам'ятник Батьківщина-мати у Києві

Батьківщина-мати у Києві – велична та войовнича статуя жінки з мечем та щитом у руках, що височіє самому центрі української столиці на березі Дніпра.

Основні моменти

Будь-який киянин, якщо його запитати про головні символи міста, назве статую «Батьківщина-мати» однією з перших. Скульптура, яка є частиною меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій Світовій війні», є однією з найвищих у світі, її добре видно з різних точок Києва.

Монумент складається з двох частин: постаменту та статуї. Загальна маса конструкції складає 450 тонн, а висота – 102 метри. Біля її підніжжя розташувався музей Великої Великої Вітчизняної війни. Тільки перебуваючи поряд, можна усвідомити реальні масштаби скульптури – навіть танки, що стоять внизу на майданчику, на її тлі здаються зовсім крихітними.

Киянам статуя одразу припала до душі, проте вона асоціюється не з Перемогою, як замислювалося, а з Батьківщиною. жителі ласкаво називають Батьківщину-мати «Лаврентьївною» – через близьке сусідства з Лаврою, рідше – «Леонідівною» – на ім'я генсека Л. І. Брежнєва, під час правління якого її було зведено.

Від ідеї до реалізації

Монумент «Батьківщина-мати» був спроектований наприкінці 70-х років 20-го століття, а його створення було присвячене святкуванню Дня Перемоги. Однак, перш ніж відбулося урочисте відкриття, команді інженерів-проектувальників довелося виконати колосальну роботу: це був перший в СРСР об'єкт такої висоти та подібного типу конструкції. Спочатку будівництво очолив Євген Вучетич, відомий за волгоградським меморіалом «Батьківщина-мати кличе». Передбачалося, що на березі Дніпра буде споруджена стела, біля її підніжжя тектиме водоспад, що символізує річку, яку форсували воїни. Також у планах було створення тунелю пам'яті жертв концтаборів. Проте архітектор помер, не встигнувши реалізувати свій задум. Подальшу роботу творчого колективу очолив Василь Бородай. Він привніс у проект кардинальні зміни, зробивши статую не войовничою, якою вона замислювалася, а скоріше тріумфальною. Моделью для жіночого образу стала скульптор Галина Кальченко.

Батьківщина-мати у Києві має складну конструкцію: усередині – сталевий кістяк вагою понад 280 тонн, поверх нього – допоміжний каркас та обшивка. Матеріалом для останньої було обрано сталь, виплавлену на запорізькому сталеливарному заводі. Листи, розміром 50х50 см та товщиною 1,5 мм, були з'єднані більш ніж 30 кілометрами знаменитого «патонівського шва», виконаного фахівцями однойменного інституту електрозварювання. Оскільки скульптура мала колосальні розміри, для її будівництва довелося виготовляти десятитонний підйомний кран. Після виконання робіт його демонтували, проте вивезти до відкриття монумента не встигли, тож порізані частини скинули до річки.

Існує цікава історія, пов'язана з мечем, який «Батьківщина-мати» тримає у руці. Згідно з народною легендою, його вкоротили за рекомендацією київського митрополита. Він переконав керівників проекту в тому, що зброя, що символізує війну, не повинна бути вищою за розташовану неподалік лаврську дзвіницю. Невідомо, наскільки ця версія відповідає дійсності. Найімовірніше, довжину меча зменшили з метою безпеки та збереження архітектурного рівноваги.

Зазнала змін і обличчя статуї. Їй трохи збільшили носа, тому що виявилося, що знизу він виглядає непропорційно маленьким. Цей косметичний нюанс виправляли вже після відкриття. А ось несиметричні груди залишили без змін.

Роботи зі зведення монумента розпочали у 1979 р., їх планували завершити за рік, проте будівництво затяглося. Урочисте відкриття відбулося у День Перемоги у 1981 р., на заході був присутній генсек ЦК КПРС Леонід Брежнєв. Василь Бородай за цю роботу отримав Ленінську премію.

Готова до будь-яких навантажень

Щоб забезпечити безпеку та довговічність монумента, інженери ретельно продумали всі деталі конструкції. Так, їй надали стійкість за допомогою унікального фундаменту – бетонної криниці, що йде під землю на 17,8 м. Саме на цій глибині розпочинається каркас пам'ятника. Як стверджують фахівці, «Батьківщина-мати» може пережити навіть 9-бальний землетрус. На щастя, на практиці перевірити це не довелося, проте найсильніший ураган, який пронісся над містом у 1987 році, ніяк не позначився на монументі.

Ще один важливий елемент – форма зброї. Навчені невдалим досвідом пам'ятника на Мамаєвому кургані, чий плоский меч із залізобетону довелося замінити, клинку київської «Батьківщини-матері» надали ромбоподібної форми. Перед встановленням його тестували в аеродинамічній трубі у Києві. Для гасіння коливань, які можуть бути спричинені поривами вітру, на кінчику меча встановлено спеціальний пристрій, що діє за принципом маятника.

За станом монумента постійно стежать, щорічно проводяться дослідження. Їхні результати показують, що динамічна рівновага зберігається без змін. Це підтверджує слова проектувальників, які заявляли, що статуя простоїть щонайменше 150 років.

Підйом на оглядові майданчики

Якщо туристи хочуть побачити Київ із висоти, то кращого місця, ніж монумент «Батьківщина-мати», для цього не знайти. Для відвідування відкриті оглядові майданчики на висоті 36,6 м та 90 м. Перша розташована у п'єдесталі біля підніжжя статуї та призначена як для одиночних, так і для масових екскурсій. По периметру встановлено біноклі, тож можна добре розглянути всі визначні пам'ятки, що знаходяться в окрузі: дніпровські кручі, золоті бані Києво-Печерської Лаври, Національний Ботанічний сад ім. М. М. Гришка та сам меморіальний комплекс. Вхід сюди коштує 50 грн.

Любителі вражаючих видів і гострих відчуттів можуть піднятися на верхні оглядові майданчики, обладнані в руках статуї на щиті і біля ручки меча, а також на маківці голови. Коштує така екскурсія 200 грн. Сюди пускають по троє людей, включаючи екскурсовода. Більшу частину шляху туристи піднімаються на ліфтах, однак, щоб забратися на самий верх, доведеться пройтися крутими сходами у вузькому просторі. Час відвідування також обмежений – не більше 15-20 хвилин. Майданчик біля щита обгороджений захисною сіткою, там можна вільно пересуватися та фотографувати. Враховуючи висоту пам'ятника та конструкційні особливості, наверх не допускаються діти, люди із серцево-судинними захворюваннями, є й обмеження за вагою.

Монумент розташований за адресою: вул. Лаврська, 24. Найближча станція метро – «Арсенальна», біля неї до монумента ходить автобус №24 та тролейбус №38. Музей працює з 10:00 до 18:00, однак у спеку через нагрівання металу та взимку під час зледеніння верхні оглядові майданчики закриті. Уточнити графік роботи можна за телефоном +38 (044) 285-94-57, замовлення екскурсій проводиться за номером +38 (044) 285-94-52.