Піп Іван (Чорна гора)

Чорна гора — одна з найвищих вершин хребта Чорногора, третя по висоті вершина України, знаходиться на південно-східному кінці хребта на кордоні Івано-Франківської та Закарпатської областей. Висота 2020,5м. Не слід плутати гору Поп-Іван Чорногорський з іншою вершиною Карпат — Поп-Іван Мармароський, розташованою на кордоні України та Румунії.

Назва

На думку завідувача кафедри загального та слов'янського мовознавства Національного університету «Києво-Могилянська академія» Лучика В. В., сучасна назва — грецького походження від поширеного в Румунії топоніма popina («вершина вище за інших; горган нерівний»), перетвореного в україномовному середовищі на «Попіван», написання якого разом у такому разі не випадкове. Визначення Мармароський та Рахівський у паралельних складених назвах вказують на відношення гір відповідно до Мармароського масиву у Східних Карпатах та до населеного пункту Рахів Закарпатської області. У той же час інша назва гори «Чорна Гора», або «Чорногора» (остання поширюється на весь гірський масив) має прозору етимологію, пов'язану з темним кольором вершини та супровідним уявленням про чорне як «нечисте, темне, зле», яке має язичницьке . витоки.

Незважаючи на те, що назви Чорна Гора та Піп-Іван використовувалися одночасно, непрямими доказами того, що назва Чорна Гора почала вживатись раніше, ніж Піп-Іван, є дослідження історичних карток, проведені авторами інтернет-ресурсу «Українські Карпати». Згідно з топографічними картами та іншими письмовими джерелами, назва Чорна Гора використовується автохтонним населенням та картографами як мінімум з середини XVII століття, тоді як Піп-Іван — переважно в XIX і на початку XX століття в джерелах польського походження.

Згідно з Державним реєстром географічних назв, прийнятні обидві назви Чорна Гора (Поп-Іван).

Має пірамідальну форму, у верхній частині – кам'яні розсипи. Утворений пісковиками. Знаходиться у межах Карпатського державного національного парку. На довоєнних польських картах гора позначалася як стовп № 16. Вкрита переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (ялівець сибірський, рододендрон) та ялинові ліси (на висоті 1500-1600 м).

Назву, за переказами, гора отримала за скелю на вершині, яка була схожа на попа в рясі. Нині від скелі залишилися лише уламки. Насправді ж старішою назвою гори є «Чорна гора», отримана нею після того, як легендарний Довбуш переміг на ній чорта, або «Чорну біду». Назву «Поп-Іван» гора отримала після описки при складанні карт. Втім, вчені досі з'ясовують, яку назву було дано спочатку.

Гора Поп-Іван Чорногорський відома переважно своєю обсерваторією «Білий слон», що знаходиться на самій вершині. Назву обсерваторія отримала за відповідною ідіомою, оскільки її будівництво та зміст обійшлися в чималу, на той час суму, наукова віддача була вкрай невелика, а завдання обсерваторії — незрозумілі.

Обсерваторію почали будувати 1936-го року, задіявши у її будівництві переважно людей із навколишніх сіл. 29 липня 1938 року відбулося урочисте відкриття. Комплекс включав 43 приміщення. Складалася обсерваторія із п'ятиповерхового готелю, господарських прибудов та вежі з телескопом. Вежу вінчав 10-метровий мідний купол, що відкривався автоматично. У приміщенні була власна електростанція. Подача води здійснювалася за допомогою двох потужних електронасосів.

1939 року будинок перейшов до СРСР. Тут була організована перша в Радянському Союзі високогірна геофізична обсерваторія та метеостанція. Але з початком війни сюди прийшли угорські війська, що влаштували на вершині пункт спостереження. Після відходу угорців обсерваторія не продовжила роботу.

У жовтні 1996 року в Яремчі відбулася науково-практична нарада з питання «метеоролого-астрономічної обсерваторії на горі Піп Іван», у якій взяли участь представники різних установ України та Польщі. Однак у результаті Національна академія наук України вважала за непотрібну її експлуатацію.

Обсерваторія на вершині гори

На вершині гори розташована колишня польська астрономо-метеорологічна обсерваторія. Вона відома ще під назвою "Білий слон" чи "Гуцульська піраміда". З 2017 року на постійній основі тут цілодобово функціонує Яворницьке пошуково-рятувальне відділення 4-ї спеціалізованої пошуково-рятувальної групи спеціалізованої пошуково-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління ДСНС України в Івано-Франківській області.

Відновлення обсерваторії

Нова концепція відновлення обсерваторії та надання їй нових цілей та завдань виникла внаслідок спільної ідеї Студій Східноєвропейських досліджень Варшавського Університету та Прикарпатського Національного Університету ім. Василя Стефаника. Цей об'єкт було представлено президентом України та Польщі у липні 2007 року. Згодом проект його відновлення було внесено до «Дорожньої карти співробітництва України-Польща», підписаної у вересні 2009 року. Тоді ж проект отримав патронат президентів Польщі та України.

Рішенням Верховинської районної ради та Івано-Франківської обласної ради обсерваторію було передано до управління Національного Університету Прикарпаття ім. Ст. Стефаника в Івано-Франківську. 2011 року проект відновлення будівлі довоєнної обсерваторії Варшавського університету на горі Піп Іван отримав перший грант Міністерства культури та національної спадщини РП. Згідно з цілями дотації, кошти були спрямовані на здійснення оцінки технічного стану будівлі. З 2012 року на проведення будівельно-відновлювальних робіт проект щорічно отримував фінансування. Для запобігання засніженню, вікнам та іншим отворам приміщень було замуровано, а також встановлено нові перекриття та підлогу. Крок за кроком демонтували згнили підлогу, перекриття поверхів і замість нього встановили нове, а також каркас даху. Сам дах над встановленими дерев'яними перекриттями зашили мідним листом. 7 липня 2013 року було укладено угоду про створення окремого рятувального посту на базі кількох кімнат обсерваторії.

Обсерваторія матиме широке комплексне використання. Перший напрямок – для астрономічних спостережень. Другий – метеорологічні спостереження. Абсолютно новим напрямом є гірський порятунок. 22 лютого 2019 року в місті Яремче підписано Грантову угоду між Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника та Міністерством інвестицій та розвитку Республіки Польщі за проектом «Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван для потреб високогірного рятувального центру» у рамках програми ЄС транскордонного співробітництва. Україна (PL-BU-UA) 2014-2020. Концепція, запропонована Прикарпатським національним університетом, полягає у створенні так званого трансформера, який поєднає сучасний науково-дослідний центр із базою підготовки фахівців для проведення пошуково-рятувальних операцій. Партнерами Прикарпатського національного університету у цьому проекті є Варшавський університет, з яким реалізується спільний проект створення Міжнародного наукового центру «Обсерваторія» на горі Піп Іван, а також Управління ДСНС України в Івано-Франківській області та Бещадський гірничий рятувальний відділ (м. Сянок, Республіка Польща) )). Сума гранту складає 1 млн. 53 тис. євро. Проект розрахований на два роки.

Інший напрямок експлуатації пов'язаний з організацією українських та міжнародних наукових досліджень: індивідуальні та групові дослідження, а також студентські практики у галузі біології, ботаніки, природокористування, геології, астрономії, географії, метеорології, кліматології, туризму тощо.

Фотографії

Постройки на вершине горы (1938 год)

Вид на вершину горы и Черногорский хребет с юго-западной стороны.

Вид на Поп Иван (вдали) с Черногорского хребта

Вид на Поп Иван (вдали) из горной долины Балцатул (Черногорский хребет)