Згідно з проєктом, продуктивність І черги комбінату повинна становити 26,4 млн тонн на рік (10,8 млн тонн концентрату, 9,9 млн тонн котунів з вмістом заліза 58,7%).
Будівництво було розпочато у 1985 році. Введення в експлуатацію КГЗКОР передбачалося планами розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 року.
Комбінат є міжнародним промисловим об'єктом, і в його проєкті беруть участь не лише Україна (56,4 %), а й Румунія (28 %) та Словаччина (15,6 %). Пуск комбінату мав би вирішити актуальну проблему залучення до промислової переробки слабкомагнітних окислених руд, які є відходами діючих гірничо-збагачувальних комбінатів (раніше вони складувалися у відвали разом з іншими пустими породами, що призводило до втрати близько 500 млн тонн залізорудної окисненої сировини до 1980 року). Технологія переробки окиснених руд базується на новітніх досягненнях науки, зокрема, передбачається вперше у вітчизняній практиці застосування безстічної системи водообігу, ефективної магнітно-флотаційної технології збагачення руд та сепараторів з сильним магнітним полем 6ЕРМ-35/315, які здатні давати із запланованої сировини концентрат зі вмістом заліза на рівні 66,27 % і діоксиду кремнію менше 3,39 %. Розрахунковий прибуток від реалізації проєкту комбінату становить 14,0 млн доларів США на рік. Крім того, очікується суттєве покращення екологічної ситуації в регіоні Кривбасу. Створюється близько 2700 нових робочих місць.
За даними Фонду держмайна України, заборгованість країни по КГЗКОРу станом на 1 січня 2007 року перед Румунією становила $ 353 млн, перед Словаччиною — $ 115,1 млн, перед Болгарією — $ 1,4 млн, перед Німеччиною — $ 47,34 млн. Загальна заборгованість — $ 517,43 млн.
Загальний обсяг інвестицій, необхідних для завершення будівництва та введення в експлуатацію КГЗКОР, за попередніми даними, оцінювався в $ 800 млн.