Забуті "Кияни": історія столичного автопрому, про яку мало хто знає

Київ ніколи не був центром українського автопрому, але його історія зберігає чимало прикладів створення унікальних транспортних засобів, які мали ім'я нашої столиці. Сьогодні ми вирушимо у захоплюючу подорож у часі, щоб познайомитися з незвичайними машинами, народженими у київських конструкторських бюро та заводських цехах.

Матеріал підготовлений на основі інформації з видань Autocentre, «Комерційні автомобілі» та архіву музею «Колеса історії».

Протягом XX століття Київ мав розвинену та багатогранну промисловість, підприємства якої випускали не тільки ракети, літаки та річкові судна, а й колісний транспорт. Сьогодні ми не зупинятимемося на досягненнях в інших областях, а зосередимося на чотириколісних машинах, прикрашених гордим написом «Київ» на радіаторі.

1. КМЗ «Київ» (1959-1961 рр.)

Київський мотозавод, відомий своїми важкими мотоциклами з коляскою, наприкінці 1950-х років задумався про створення більш зручного та практичного транспорту – малотоннажної вантажівки.

Силами заводського КБ та експериментального цеху було створено кілька моделей, які отримали загальну назву «Київ». На особливу увагу заслуговує мінівен КМЗ-4 (1961 р.), чий кузов у ті часи називали фургоном.

Машина оснащувалась 0,75-літровим оппозитним двигуном із системою примусового обдування повітрям, розміщеним разом із коробкою передач під склопластиковим капотом. Кабіна та вантажний відсік були виконані з алюмінію, а система управління, гальма та 13-дюймові колеса запозичені у «Запорожця» ЗАЗ-965.

Вантажопідйомність мінівену складала 500 кг, а максимальна швидкість — 80 км/год. Було збудовано два фургони та три машини з бортовим кузовом, але серійне виробництво, на жаль, не було налагоджено.

2. Автобус «Київ» (1958-1960 рр.)

Наприкінці 1950-х київський авторемонтний завод №1 (КАРЗ-1) вирішив створити власний автобус.

За основу було взято шасі вантажівки ГАЗ-51, якою КАРЗ займався за своїм профілем. Автобус отримав рядний 6-циліндровий двигун потужністю 70 к.с., 4-ступінчасту коробку передач, «газонівські» мости та підвіски.

Кузов був виконаний за канонами на той час — комбінований, з дерев'яним каркасом та металевою оббивкою. Прогресивним рішенням стало вагонне компонування, коли капот не виступав уперед, а мотор розміщувався всередині поруч із водієм. У салоні було близько 22 сидячих місць.

Відомо, що було збудовано як мінімум чотири екземпляри автобуса «Київ». Скромна цифра пояснюється тим, що мети налагодити серійне виробництво не було. Автореми будували подібні пасажирські машини для власних потреб або на замовлення партнерів.

3. Тролейбус «Київ-6» (1966-1973 рр.)

Київський завод електротранспорту (КЗЕТ) випускав тролейбуси марки «Київ» із 1960 року, але саме шоста модель стала найбільш вдалою. За сім років виробництва було випущено 336 екземплярів «Києва-6», які працювали не лише у столиці, а й в інших містах України.

Ця модель стала першою в СРСР із трьома дверима для пасажирів, оснащеними пневматичним приводом, а також підсилювачем керма, що значно полегшував роботу водія.

Салон був просторим, світлим та комфортним, а взимку його добре прогрівали, а влітку – вентилювали. Загальна місткість сягала 120 осіб.