Куп'янськ

Куп'янськ (Куп'янськ) — місто у Харківській області України. Адміністративний центр Куп'янського району.

Великий залізничний вузол на сході країни та третє за величиною місто області.

Географічне положення

Місто Куп'янськ знаходиться на відстані 116 км від Харкова на обох берегах річки Оскол у місці впадання в неї річки Куп'янка (права притока) на сході Харківської області. Вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Голубівка. Вище за течією річки Куп'янка примикає село Московка. До міста примикають села Кучерівка, Подоли та Радьківка. Через місто проходять автомобільні дороги Т-2109 та Р-07. У місті розташований великий залізничний вузол, станції Куп'янськ, Естакадний, Платформа 523 км, Заосколье, Олівіне, Бригадний, Куп'янськ-Сортувальний, Куп'янськ-Вузловий

Історія

У 1655 році була заснована слобода Куп'янка або Купчинка на правому, високому березі Оскола. Через рік було збудовано невеликий острог Білгородської засічної лінії.

У 1685 році — перша згадка про слободу в писемних джерелах. Наприкінці XVII ст. поселення було включено до складу Ізюмського полку.

18 грудня 1708 р. поселення було включено до складу Азовської губернії.

25 вересня 1779 року містечку Купенке було надано статус місто Купенск і з 1779 року Куп'янськ став повітовим містом.

В 1780 місто Куп'янськ увійшов до складу Воронезького намісництва, в 1797 — до складу Слобідсько-Української губернії.

У 1807 році було відкрито Куп'янське освітнє училище, у 1819 році – mdash; Куп'янське духовне училище.

У 1871 році тут діяли маслоробний, свічковий і три цегельні заводи.

1872 року на базі жіночого відділення Куп'янського училища відкрилася Куп'янська жіноча гімназія.

1886 року було відкрито Куп'янське Олександрівське ремісниче училище.

У 1893 році чисельність населення становила 3450 осіб, тут було 815 будинків (796 дерев'яних та 19 кам'яних), діяли ремісниче училище, духовне училище, жіноча прогімназія та 52 торгові крамниці.

В 1895 поблизу Куп'янська пройшла залізнична лінія Балашов-Куп'янськ-Харків, Харків-Лисичанськ і в кінці XIX століття Куп'янськ став залізничним вузлом.

Під час революції 1905 року жителі Куп'янська брали участь у Жовтневому всеросійському політичному страйку 1905 року.

Після Лютневої революції з 29 березня 1917 року в Куп'янську почалося видання місцевої газети «Голос народу».

У грудні 1917 року у Куп'янську було встановлено Радянську владу. У ході громадянської війни влада кілька разів змінювалася: з січня до квітня 1918 року місто входило до «червоної» Донецько-Криворізької Республіки, у квітні 1918 року було окуповано німецькими військами і було включено до складу Української держави гетьмана П. П. Скоропадського.

22 вересня 1918 року на ділянці від Глухова до Куп'янська з радянських партизанських і повстанських загонів почалося формування 2-ї повстанської дивізії РСЧА, 18 листопада 1918 року що отримала завдання вести розвідку у бік Куп'янськ, надалі, наприкінці грудня 1918 року. З. Кожевнікова, що діяла проти воронезької групи військ Донської армії генерала П. н. Краснова.

Після переходу в наступ військ ВРЮР, наприкінці травня 1919 року до Куп'янська почала відступ 13-а армія РСЧА, 1 (13) червня 1919 року місто зайняли війська білого Півдня Росії.

15 серпня 1919 року ударна група військ Південного фронту РСЧА під командуванням Ст. І. Селівачова перейшла в наступ у стик між Добровольчою та Донською арміями ВРЮР у напрямку на Бірюч, Валуйки та Куп'янськ із завданням зайняти Валуйки та Куп'янськ. 27 серпня 1919 року передові частини РККА вийшли до Куп'янська, але бої на флангах, що почалися, змусили ударну групу відступити до кордону річки Сейм.

24 листопада 1919 року штаб Південного фронту РСЧА доручив левофланговим з'єднанням 13-ї армії та 1-ї Кінної армії після переходу сил фронту в наступ завдати удару на Куп'янськ, в якому були зосереджені частини 2-го і 3-го Кубанських і 4-го Донського кінних корпусів і 3 бронь. 16 грудня 1919 року на північний схід від Куп'янська 42-а стрілецька дивізія РККА розгромила два кавалерійські полки 3-го Кубанського корпусу ВСЮР, после чого вийшла на підступи до міста, з якого почали відхід на південь які прагнули уникнути оточення частини ВРПР.

У 1937 році було збудовано цукровий завод, також до війни було збудовано пивоварний та маслоробний заводи.

У ході Великої Вітчизняної війни уряд УРСР евакуювався з Києва до Харкова, а потім до Куп'янська. тому Куп'янськ вважався третьою столицею України). З 25 жовтня 1941 року по 24 червня 1942 року, з 4 по 17 лютого 1943 року і з 16 березня по 23 серпня 1943 року Куп'янськ був адміністративним центром Харківської області.

24 червня 1942 року нагірна частина міста була окупована німецькими військами (передмістя Заосколье на кілька днів пізніше).

3 лютого 1943 року під час Ворошиловградської операції місто звільнено радянськими військами 15-го ск 6-ї армії Південно-Західного фронту у складі:

• 350-а стрілецька дивізія (полковник Звєрєв Григорій Олександрович);
• 172-а стрілецька дивізія (полковник Тимофєєв, Микола Сергійович);
• 115-та танкова бригада (полковник Мельников, Антон Михайлович),
• 212-го окремого танкового полку (підполковник Шульгін, Борис Володимирович).

Навесні 1943 року через Куп'янськ проходив перший рубіж оборони, у якому перед початком битви на Курській дузі було зосереджено резерви Південно-Західного фронту РККА.

1947 року в місті було 48 бібліотек із книжковим фондом 148 тисяч томів.

У четвертій п'ятирічці було відбудовано близько 34 тис. м² житлового фонду, проведено значні роботи з благоустрою та озеленення міста. У 1953 році тут діяли цегельно-черепний завод, силікатний завод, вапняний завод, цукровий завод, маслоробний завод, сільгосптехнікум, училище, зооветеринарна школа, акушерська школа, дві середні школи робочої молоді, 5 середніх шкіл, 4 семирічні школи, 5 бібліотек, 8 клубів та стадіон.

У січні 1959 року чисельність населення становила 25 644 особи.

1966 року населення становило 37266 осіб; тут діяли безліч промислових підприємств та цивільний аеропорт.

У 1971 році чисельність населення міста становила 35 тис. людина, тут діяли машинобудівний завод, ливарний завод, завод залізобетонних конструкцій, завод залізних виробів, швейна фабрика, домобудівний комбінат, молочно-консервний завод, м'ясокомбінат та кілька інших підприємств (харчової промисловості, з виробництва меблів та будівельних матеріалів).

У 1981 році тут діяли машинобудівний завод, завод господарських виробів, домобудівний комбінат, комбінат будівельних матеріалів, завод залізобетонних конструкцій, меблевий цех Чугуївської меблевої фабрики, швейна фабрика, завод м'ясо-кісткового борошна, молочно-консервний комбінат, м'ясокомбінат, цукровий комбінат залізничного транспорту, райсільгосптехніка, комбінат побутового обслуговування та кілька інших підприємств, а також автотранспортний технікум, медичне училище, три ПТУ, 13 загальноосвітніх шкіл, музична школа, спортивна школа, три лікарні та шість інших лікувальних закладів, Будинок культури, три клуби, кінотеатр, 22 бібліотеки та історико-.

У січні 1989 року чисельність населення становила 35 001 особу.

Після проголошення незалежності України тут було обладнано залізничний митний пост «Куп'янськ» Харківської митниці, який знаходиться у зоні відповідальності Харківського прикордонного загону Східного регіонального управління ДПСУ.

Восени 2003 року Куп'янське хлібоприймальне підприємство було визнано банкрутом та ліквідовано.

Відповідно до реформи системи професійно-технічної освіти у Харківській області, у січні 2016 року на баланс міського бюджету було передано три навчальні заклади: ПТУ № 34, Куп'янський професійний аграрний ліцей (ПТУ № 64) та вище професійне училище № 27 У жовтні 2016 року Куп'янський професійний ліцей та Куп'янський професійний аграрний ліцей було ліквідовано — їх приєднали до вищого професійного училища №27 та перейменували на Куп'янський регіональний центр професійної освіти.

Під час російського вторгнення 2022 року

З 27 лютого місто було окуповане російськими військами. Стосовно мера міста Геннадія Мацегори Харківської обласноїрокуратурою було висунуто звинувачення у посяганні на територіальну цілісність та недоторканність України, а також у держзраді.

10 вересня 2022 року західну частину міста звільнили українські війська, 16 вересня 2022 року лівобережна частина Куп'янська була звільнена спецпідрозділом Kraken. З оперативної точки зору втрата навіть частини міста мала вирішальне значення, оскільки постачання російських військ під Ізюмом йшло через залізничну станцію Куп'янськ-вузл. 12 вересня над містом було піднято український прапор. 18 вересня з'явилися повідомлення про звільнення підрозділами ЗСУ східної частини міста, відокремленої від західної річки Оскол.

Промисловість

• Куп'янський молочноконсервний комбінат
• Куп'янський хлібозавод «Кулиничі».
• Куп'янський хлібозавод № 8.
• Куп'янський м'ясокомбінат
• Куп'янський машинобудівний завод
• Куп'янський силікатний завод
• Пивоварний завод «Бел-Гер».
• Завод залізобетонних конструкцій ЗЖБК-11.
• Куп'янська міська друкарня.
• СП «УВРК» (Українська Східна Рибна Компанія), тепер U.F.C.
• Куп'янський завод «Метиз».

Об'єкти соціальної сфери

• Школа-дитячий садок № 2, № 4, № 7.
• 6 дитячих садків.
• 9 загальноосвітніх шкіл, одна з них імені Героя Радянського Союзу Н. Ф. Хімушина
• 3 гімназії.
• Куп'янський автотранспортний коледж.
• Куп'янський медичний коледж
• Куп'янський регіональний центр професійної освіти
• 3 музичні школи.
• Автошкола.
• 4 стадіони («Спартак», «Локомотив», «Оскол», «Металург»), 2 басейни.
• 2 спортшколи.
• 4 будинки культури.
• 3 бібліотеки.
• Музей.
• 3 парки культури та відпочинку.

Пам'ятки

• Пам'ятник воїнам-землякам, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. 1941—1945 рр.
• Пам'ятник Хімушину Н. Ф. — Героя Радянського Союзу. 1943 р.
• Перший в Україні пам'ятник медичній сестрі. З 1 вересня 2004 року.
• Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Серпень 2009 р.
• Краєзнавчий музей.
• Микільський собор (Куп'янськ) — з 2012 кафедральний Ізюмської та Куп'янської єпархії.
• Покровська церква (Куп'янськ).
• Пам'ятник командирці бронепоїзда Л. Г. Макіївської, 1964 р.(автор Чаленко В. Н., № 209-Ха реєстру пам'яток).
• Пам'ятник байбаку, символу міста.
• Пам'ятник творчості Миколи Сядристого.

Місто в культурі

• Куп'янськ неодноразово згадується у повісті Віктора Некрасова «В окопах Сталінграда». Події глав 2—4 відбуваються в Куп'янську та його околицях (Петропавлівка).
• Вважається, що Олександр Довженко у своєму оповіданні «Воля до життя» описав Куп'янськ, а точніше ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, де на той час перебував госпіталь.
• У 2015 році був створений мод на Grand Theft Auto: San Andreas під назвою Grand Theft Auto: Куп'янськ, дія якої відбувається у Куп'янську.
• У 2017 році репер МС В випустив пісню під назвою «Куп'янськ».
• У російському серіалі «Карамболь» місто згадується під переробленою назвою Круп'єнськ. Події відбуваються у селі на узбережжі Оскола поблизу Куп'янська.
• У фільмі «Балада про солдата» є епізод, у якому Юрій Левітан по радіо повідомляє про місто, вживаючи неправильний наголос: «Радянські війська звільнили місто Куп'янськ».

Відомі люди

• Дудінцев, Володимир Дмитрович (1918—1998) — уродженець Куп'янська, російський радянський письменник.
• У місті похована Людмила Наумовна Мокієвська-Зубок (1896—1919) — єдина у світі жінка — командир бронепоїзда.
• Романенко, Павло Степанович (1907—1994) — уродженець Куп'янська, радянський воєначальник, полковник.
• Марія Савельївна Шкарлетова — єдина уродженка Харківської області, яку Міжнародна Ліга Червоного Хреста нагородила медаллю Флоренс Найтінгейл за те, що вона у серпні 1944 року винесла з поля бою понад 100 поранених бійців.

• Микола Сергійович Сядристий удостоєний звання «Заслужений майстер народної творчості України». Письменник (автор книг «Чи важко підкувати блоху» та «Таємниці мікромініатюри»), поет (автор більше сотні віршів, деякі з яких покладені на музику), майстер мініатюр (найвідоміші роботи – портрет космонавта Юрія Гагаріна, вирізаний з тернової кістки, вушку голки, троянда діаметром 0,05 мм, поміщена в відполіроване зовні і зсередини людське волосся).

Література

• Червонопрапорний Київський. Нариси історії Червонопрапорного Київського воєного округу (1919-1979). Видання друге, виправлене та доповнене. Київ, видавництво політичної літератури України, 1979.
• Військовий енциклопедичний словник. М., Військове видавництво, 1984.
• Ісаєв А. Ст. Від Дубна до Ростова. — М: АСТ; Транзиткнига, 2004.

Офіційні веб-ресурси

• Офіційний сайт міста Куп'янська, Куп'янської міськради та міськвиконкому