Дружківка — містечко на Донбасі, де ще пів року тому можна було відносно спокійно зайти в кав’ярню, замовити тістечко і випити капуч на кокосовому молоці.
Літом все вже інакше. Протягом останніх місяців я заїжджав сюди багато разів. І щоразу місто зустрічало мене трохи іншим.
Між цими заїздами змінювалися вулиці, будинки, кількість людей та й саме відчуття міста. Те, що ще вчора здавалося звичайним життям, поступово стає спогадом.
Це історія не про один день у Дружківці. Це спроба зафіксувати літо, протягом якого Дружківка змінювалася просто на наших очах.