Державний історико культурний заповідник Межибіж #ЗаПідтримкиУКФ, Хмельницкая HD

На перетині двох річок – Південний Буг та Бужок, на початку ХІІ століття виникло поселення, і саме від місця свого розташування отримало назву – «межи Бугами”, яка з часом трансформувалася в „Меджибіж”. Це одне з найстаріших міст Поділля. Перша письмова згадка про місто — в Іпатіївському літопису в 1146-1148, коли київський князь Ізяслав Мстиславич передав у власність Святославу Всеволодовичу 5 міст, серед них «Межибоже».В ХІІ ст.

Меджибіж був центром удільного князівства. Вже в той час тут було дерев’яно-земляне укріплення. Під час монголо-татарського нашестя замок у Меджибожі було наказано знищити, через що на сто років його історія переривається. З переходом Поділля під владу литовців на цих землях запанували князі Коріатовичі, які почали активно будувати оборонні споруди. Меджибізький замок відновлено і розпочався новий етап в його історії. В цей же період на території Меджибізького замку зведено замкову церкву. У 1540 р. Меджибізький замок переходить у власність до знатного магнатського роду Синявських. Проте всі удосконалення все одно не змогли перетворити Меджибіж на неприступну фортецю. Меджибізький замок спромоглися здобути козаки, поляки, турки. З 1831 р. Меджибізький замок з навколишніми землями перейшли під владу Російської імперії, що розмістила тут військовий гарнізон, а 1846 року замок у Меджибожі зазнав нової реставрації. Перебудову робили у романтичному стилі з елементами псевдоготики.

Замок знаходиться у 30 кілометрах на схід від м. Хмельницький і на 4 км північніше автошляху Хмельницький-Вінниця.

У Державному історико-культурному заповіднику “Межибіж»представили виставку з унікальними експонатами. Це знайдені у Меджибізькій фортеці печатки можновладців XII-XV століть. Оскільки заповідник потрапив до переліку об’єктів, діяльність яких дозволена у період дії посилених карантинних обмежень, то унікальні експонати може побачити кожен охочий.