Велико-Токмацьке родовище марганцевих руд. Нереалізований проект Таврійского ГЗК HD

У межах басейну виділяють два марганцеворудні райони — Нікопольський і Великотокмацький. Родовище було відкрито у 1883 році, а промислову розробку руд почали з 1886 року. Видобуток руди здійснюється відкритим і шахтним способами. Видобуток і переробку марганцевих руд здійснюють Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) — найбільші у світі підприємства з випуску марганцевого концентрату та агломерату для феросплавних і металургійних заводів.

Нікопольське родовище розташоване поблизу міста Нікополь. Великотокмацьке — біля міста Запоріжжя. На Нікопольському родовищі нижньоолігоценова формація з промисловими пластами руд простягається з переривами з заходу на схід уздовж південного схилу українського щита майже на 250 км при ширині до 25 км. Рудні пласти (середня потужність близько 2 м) залягають у середині піщано-алеврито-глинистих порід. Руди поділяються на три геолого-промислових типи: карбонатні (із середнім вмістом марганцю 19,8 %), оксидні (27,8 %) й оксидно-карбонатні (24,4 %).

Показники основних родовищ марганцевих руд:

Нікопольське: Запаси — 704,8 млн т, річний видобуток — 4,98 млн т, вміст марганцю — 23 %.

Великотокмацьке: Запаси — 1578,5 млн т, вміст марганцю — 25,8 %.

Мінеральний склад оксидних руд — піролюзит, псиломелан, манганіт, кварц, глинисті мінерали. Карбонатні руди складаються з кальцієвого родохрозиту, манганокальциту, кальциту, кварцу та глинистих мінералів. Нікопольське родовище розробляється Покровським та Марганецьким гірничо-збагачувальними комбінатами на шахтних і кар'єрних полях, а Великотокмацьке — наразі не розробляється.

Частка України у світовому виробництві марганцевої руди становить 32 %, що дозволяє не тільки задовольняти внутрішні потреби, а й значною мірою експортувати її в Західну Європу.